Принцип "нічого про Україну без України" має бути непорушним
Настрої світових лідерів перед самітом на Алясці коливалися: від слабкої надії на мир до занепокоєння, що Путін навʼяже свій сценарій Трампу
Очевидно, що ключові теми - двосторонні взаємини між Вашингтоном і Москвою; питання стратегічної стабільності і ядерна зброя; і лише потім війни на Близькому Сході, Іран, Україна.
Для Києва дуже важливо, аби підсумком зустрічі стало припинення вогню, хоч очевидно, що Путін спробує звично тягти час.
В цьому контексті важливою стала онлайн-зустріч президента Трампа з європейськими колегами й Зеленським, мета якої — застерегти від путінських маніпуляцій і блефу.
Західні аналітики мали суперечливі очікування щодо першої особистої зустрічі двох президентів після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Саміт пройшов на військовій базі Joint Base Elmendorf–Richardson в Анкориджі — символічному місці, яке впродовж десятиліть відігравало ключову роль у стримуванні радянської загрози. Формат передбачав закриту розмову тет-а-тет у присутності перекладачів, а згодом — переговори делегацій у складі "п’ять на п’ять", і спільну пресконференцію.
Лідери "Коаліції охочих" Емманюель Макрон, Кір Стармер і Фрідріх Мерц після консультації із Зеленським і віцепрезидентом США Джей Ді Венсом, у спільній заяві наголосили, що шлях до миру не може визначатися без самої України.
Вони підкреслили необхідність дипломатичних зусиль, підтримки Києва та збереження тиску на Москву через санкції й економічні обмеження, якщо Росія не піде на перемир’я.
Читайте також: Путін не бачить причин завершувати війну
Міжнародні кордони не повинні змінюватися силою, а припинення вогню має супроводжуватися дієвими гарантіями безпеки для України.
Вперше прозвучало про готовність розгортати сили стримування після завершення бойових дій. Україна і ЄС відкидають будь-які обмеження на українські Збройні сили чи її співпрацю з третіми країнами.
Тим часом з неофіційних коментарів у дипломатичних колах звучить і інше — у найближчій перспективі членство України в НАТО "не на часі".
Для Києва важливо почути конкретні гарантії безпеки і як вони будуть діяти. Навчені гірким досвідом Будапештського меморандуму й інших "безпекових угод", українці можуть вимагати від своєї влади — озвучити, яким є наше бачення дієвих гарантій і якою є позиція наших партнерів. Бо розпливчастість та двозначність формулювань — це як 30 підписаних українською владою "безпекових угод" без жодних гарантій.
Принцип "нічого про Україну без України" має бути непорушним.
Історія памʼятає приклади, коли переговори без участі жертви агресії закінчувалися глобальною катастрофою. Мюнхенська угода 1938 року, коли Чемберлен, намагаючись умиротворити Гітлера, фактично подарував йому частину Чехословаччини, відкрила шлях до Другої світової війни. Ялтинська конференція перекроїла повоєнну Європу, на десятиріччя закривши залізні мури та заблокувавши країни соціалістичного блоку під протекторатом Москви.
Читайте також: Донбас важливіший за Аляску
Очевидно, Путін живе цими історичними паралелями й прагне ділити світ з позиції сили.
Кремлівський воєнний злочинець, який вже чверть століття у владі, встиг розв’язати кілька війн в Грузії та Україні, знищити політичну опозицію, стерти з землі десятки міст і вчинити тисячі воєнних злочинів. І як колись Чемберлен, сьогодні Трамп ризикує подарувати агресору перепочинок і легітимність, якщо дозволить собі йти на поступки коштом України.
Сам Трамп запевняв, що не обговорюватиме територіальних поступок без Зеленського, і визнав необхідність припинення вогню як передумови для змістовних переговорів. Проте згадки про можливі "land swaps" — обмін територіями — лунають з усіх вуст.
Зустріч на Алясці стане моментом істини для всієї трансатлантичної спільноти.
Про авторку: Ірина Геращенко, народна депутатка України, фракція "Європейська Солідарність"
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе