Про Тайвань, китайські землі та Курську офензиву

З початком Курської офензиви, 7 серпня, я тут писала (і потім ще в кількох закордонних інтерв'ю повторила), що ЗСУ створили вікопомний прецедент — тепер усі сусіди розпухлого за 500 літ, як ракова пухлина, московського князівства можуть рушати по свої "споконвічні землі" - "повертати своє". 

Нагадую:

"Не ми починали цю війну під гаслом "Повернути своє!" - але раз уже слово впало, то пізно, назад не забереш.)) (З такими заявками взагалі треба обережно — світобудові до спини, що ти там собі на втіху в підручниках понаписував, вона реагує на фактичний стан речей: хотів "своє" - будь ласка, на виході всіх БД залишишся — із самим МКАДом, і нарікати не буде на кого: "ти сказав" (с)".

Читайте також: ЗСУ на Курщині. Тепер слово за Китаєм

І от президент Тайваню Лай Цзінде виявивсь тим першим хоробрим, хто наваживсь переступити поріг відчинених нашими козаченьками дверей — і вголос випімнув КНР, що під Росією ж пропадають із 19 ст. споконвічно китайські династичні території — то чом, коли Китаєві так уже пече Тайвань, не почати з тих, російських, котрі "найгірше лежать"?

Браво, Тайвань! Аплодую стоячи — в добрий час, і наперед би більше!

*запихаючись попкорном в обі жмені* А що там японці, чому мовчать?

Джерело

Про авторку. Оксана Забужко, письменниця

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.