Проблемою Трампа є моральна правота України
Росія про допомогу Трампа не благає; вона не клієнт Трампа, а радше конкурентний клан
Ще одна причина, чому Трамп тисне на Україну і розстилається перед Росією, полягає в тому, що там і там він намагається привести стосунки в єдиний шаблон "комерційної" логіки а-ля дон Віто Корлеоне: "Я зробив вам послугу, тепер ви мені винні" (згадайте ще раз докладно епізод, в якому дон Корлеоне каже "Ти просиш мене про послугу, але просиш без належної поваги", і з'ясуйте, що саме для нього означає "просити з належною повагою").
Проблема для Трампа в тому, що Україна наполягає на своїй моральній правоті. Якщо Трамп це визнає, вийде, що допомогти Україні — це його моральний обов'язок, а отже, Україна йому за цю допомогу нічого не винна (або принаймні винна не дуже багато). Саме на таку позицію його марно (і безрозсудно) намагався "нагнути" Зеленський у Білому Домі.
Читайте також: "Вашинґтон став двором Нерона..."
Отже, з погляду Трампа, треба створити ситуацію, коли Україна буде не вимагати допомоги, а благати про неї, і почуватися за неї глибоко винною. Саме звідси закиди в "невдячності"; з цієї мафіозної точки зору, ми навіть дякуємо "без поваги".
Натомість Росія про допомогу Трампа не благає; вона не клієнт Трампа, а радше конкурентний клан — такий собі дон Таталья поряд із доном Корлеоне (все ж таки роль дона Барзіні краще залишити для товариша Сі). Тому тут Трамп надає послугу з власної ініціативи, без прохання — наприклад, тим, що зупинив вже й передачу Україні розвідувальної інформації. Але немає жодних сумнівів, що потім на переговорах він виставить Путіну за це рахунок. Принаймні спробує. Хоча далеко не факт, що результат його задовольнить.
Спеціально для тих, хто читає ОПой: я не виправдовую дії Трампа, а просто пояснюю його логіку. Якщо ви її зрозумієте, збережете собі трохи нервів.
Про автора. Олексій Панич, філософ, член Українського центру Міжнародного ПЕН-клубу, блогер.
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе