"Реформа" Офісу президента: що в цих умовах зможуть змінити ветерани та військові?

Але зараз ця ідея Офісу — як з підручника "5 простих кроків до популізму".

Уже очевидно, що ветерани/військові опиняться у всіх можливих списках усіх прохідних і непрохідних партій, нових політичних сил, старих політичних сил — якщо вони ще остаточно не помруть або не помітять, що вони померли, і вирішать десь висуватися. 

Ми можемо очікувати партію ветеранів, партію волонтерів і ветеранів, партію військових з радикальними поглядами, партію військових з ліберальними поглядами, партію медійних військових, партію немедійних військових, партію військових і Зеленського, партію військових і не-Зеленського, партію хз кого в сорочці хакі з бігборда  — і знайдеться якась кількість людей, які проголосують навіть за це останнє. 

Але питання в тому, що військові — це не квота і не спроба підтримати підупадений рейтинг.

Держава Україна є справою усіх громадян, і військових в першу чергу — в усіх напрямках. 

Але повторю — не задля піару і заголовків, а з метою можливостей робити реформи, а з метою зміни оптики на справи в державі, а з метою реального впливу.

Але популізм відкидає будь-які реформи.

Читайте також: Що приховує "реформа" Офісу президента?

Реформи — це неприємно, це складно пояснити "простим людям", це часто відкладені в часі наслідки, якими не завжди на виборах скористаєшся, це часто відторгнення частини аудиторії — і ситуативно реформи найчастіше понижують рейтинг, а не підвищують його.

Тому що в цих умовах зможуть змінити ветерани/військові?

Бо повірити, що хтось із цього Офісу готовий палити свій рейтинг, я не можу,  адже все показує, що навпаки. 

І ще важливий комунікаційний момент, який не може не впадати в око.

Це, власне, характер комунікації на цю тему, як і на всі інші.

Мій улюблений тг "Вертикаль", з яким ми іноді вступаємо в діалоги в паралельних світах телеграму і фейсбуку, не розчарував і цього разу.

Ця їхня інтонація ненависті та агресії до тих, хто має іншу точку зору, це щось.

Читайте також: Говорити про вибори, коли ракети летять на наші міста, — відверто нерозумно

Той ступінь жовчі, який там пропонують суспільству, не є нормальним. 

Але, на жаль, єдиний спосіб комунікації, який вони освоїли, це розпалювання ворожнечі всередині суспільства.

А це ж ще не вибори, а лише довиборчі конвульсії.

А повага до військових — це дуже системний підхід, а не оце все. 

Наприклад, чи могла б людина демобілізуватись задля державної служби? 

Звичайна людина, звичайний непублічний військовий/військова? 

Певне, що ні.

Тому популізм він і є популізм.

Джерело

Про авторку. Тетяна Трощинська, журналістка

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.