Росія: суцільне лихо, одні чорти. Без варіантів
Не хотів розводитися на цю тему, але надто часто вона звучить у бесідах із західними партнерами: коли Росія звернула не туди?
Цим же питанням переймаються "хорошіє русскіє": вони шукають момент, коли стався злам траєкторії, коли хороший Єльцин перейшов у поганого Путіна, коли Росія, що стала на шлях демократичного розвитку, повернулася назад, — забуваючи про розстріл парламенту й Першу чеченську війну.
Не було, не було ніякого повороту до демократії. І розвилки не було. Інші шляхи приводили до Руцького, Макашова, Зюганова, Жириновського, Примакова, Степашина. Суцільне лихо, одні чорти. Без варіантів.
Читайте також: Про росіян: поки перші вбивають, другі пишуть романи й танцюють балет
Поворот міг би статися, якби відпустили Чеченську республіку Ічкерія. За нею б пішли інші національні республіки, але цей процес деколонізації укріпив би національне ядро і міг би перемкнути Росію на шлях формування національної держави. Ймовірність успіху не дуже велика, але це могло статися. Збереження ж імперського, колоніального характеру держави не залишало (і не залишає) жодного шансу на зміну історичної траєкторії.
Про автора. Валерій Пекар, викладач Києво-Могилянської академії
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
- Актуальне
- Важливе