Старий світовий порядок зруйновано

Минулого тижня генерал Залужний виступив в Чаттемхаузі, і багато тез його виступу особливо важливі. Він публічно ствердив те, про що досі бояться говорити, — світ більше не буде таким, як був до російського повномасштабного вторгнення. Здається, банальна теза, але саме кінець попереднього світового порядку сьогодні визнається недостатньо. 

На мою думку, проблема війни полягає в тому, що наші партнери діляться на тих, хто зрозумів, що світ змінився, і на тих, хто вважає, що все повернеться назад, як було. Останні — це в першу чергу країни, які постійно кажуть, що треба дочекатись, коли Путін заспокоїться, що треба пересидіти Трампа та іншу пургу. 

Світ змінився не у 2022 році, а у 2014-му. Якби тоді всі це зрозуміли, то 2022 року не сталося б. Тоді був час і можливість врятувати той порядок, який, грубо кажучи, зберігався після 1945 року. Якби ЄС перестав купляти російську нафту і газ тоді, якби санкції реально працювали, якби Україну укріпили фінансово та військово, — повномасштабне вторгнення ніколи б не наступило. Висновки про світовий порядок треба було робити й у 2016 році, коли Дональд Трамп став президентом вперше. Якби тоді ЄС зрозумів, що треба будувати свою окрему політику безпеки, будувати окрему зовнішню політику, будувати самостійне майбутнє та лідерську роль у глобальній системі, то повернення Трампа у 2024 році не було б таким травматичним. Натомість європейці знову вирішили почекати “поки все повернеться в норму”. Але все більше не повернеться, може бути тільки нова норма.

Читайте також: Якщо не НАТО, то які варіанти гарантій безпеки можуть бути

В цьому контексті Залужний прямо заявив, що ми повинні виходити з того, що НАТО, скоріше за все, "всьо". Я піду ще далі - я думаю, що і ЄС - "всьо". І це далеко не мої висновки. Це побачили дуже багато філософів і аналітиків, мої улюблені в цьому ключі Крастєв і Холмс, які детально пояснили, як міграція, егоїзм малих країн і зміна електорального поля вб’ють ЄС. Зрештою, НАТО і ЄС — це два стовпи світового порядку після 1945-го, і якщо зникає цей порядок, то зникають і вони.

Нарешті, Залужний заявив, що новий світовий порядок напряму буде залежати від України й від того, як закінчиться ця війна. Я адвокатую цю тезу ще з 2022 року. Однак яким буде цей світовий порядок? Ось кілька моїх тез, на продовження думок колишнього головкома.

1. Безпека знову стає центральною категорією міжнародної політики. Не мир, не торгівля, а безпека. Бо війна змушує думати всіх виключно про це. А це означає, що всі притомні країни, навчені українським досвідом, у наступні 10-20 років будуть займатися переозброєнням і власною безпекою. Ні, на жаль, світ не буде боротися з глобальним потеплінням, він буде вкладати мільярди в дрони, штучні інтелекти, супутниковий зв’язок, боєприпаси тощо.
2. Військові технології будуть визначати загальну динаміку. Стартапи в цій сфері будуть становити більшість. Ядерна зброя та інша зброя масового знищення знову актуалізуються. Фактично розпочнеться нова гонка озброєння.
3. Малі союзи та коаліції замінять великі блоки. НАТО і ЄС, скоріше за все, помруть. Бо в питанні безпеки ніхто не буде розраховувати на якийсь союз, де один Орбан може все заблокувати. Тому вже сьогодні вигідніше зробити нову коаліцію країн-союзників України й не залежати від неспроможного ЄС.
4. Глобалізм почне розвалюватися на регіоналізм. Країни будуть прив’язувати економіку до безпекових питань, тому ні про яку чесну та вільну торгівлю більше не йтиметься.

Читайте також: Війна з нульовою сумою

Насправді такий світовий порядок чудовий для України, яка проходить горнило страшної війни. Вона змусила нас виробляти передові військові технології, а досвід, отриманий військовими, буде потрібний по всьому світу на роки. Мати безпекову коаліцію з нами буде особливо вигідно. Тому будувати зовнішню політику на цих тезах - це працювати з перспективним майбутнім. Якщо триматися за старе, то є ризик провалитися разом зі старим.

Так, наша війна ще не закінчилась. Але її закінчення залежить і від того, як ми уявляємо майбутній світовий порядок. 

Джерело

Про автора. Віктор Андрусів, політичний та громадський діяч, аналітик та публіцист