Учімось жити й перемагати у звихнутому часі

Точно знайдене слово завжди допомагає: саме так, какістократія, і Трамп тут далеко не перший (першими, якщо вже на те пішло, були більшовики, можна простежити поступове взаємопроникнення в цьому сенсі "західного" й "східного" режимів ще в епоху холодної війни, а в останні 30 років це взагалі капець яке злипання, але про таке книжку дослідницьку впору писати, як ото Володя Єрмоленко про "плинні ідеології"...). 

Після перемоги Трампа я тут обережненько давала зрозуміти, окремим дописом, що не варто брати серйозно чи, поготів, намагатись аналізувати те, що він каже, бо він сам не ставиться навсправжки до сказаних ним слів. 

Читайте також: Трамп реаліст, він розуміє, що ідеальна картина світу — не з фільмів Голлівуду

За цю девальвацію публічного слова треба "дякувати" вже Обамі, який, за точним виразом одного американського чиновника, fucked up Budapest memorandum (спойлер для обтяжених "комплексом української недолугости": Будапештський меморандум — це не "наш" прокол, хоч би які вам немилі були Кравчук і Кучма, — такою була умова адміністрації Буша-старшого для того, щоб США визнали Україну, почитайте хоча б "Як українці зруйнували імперію зла" Олександра Зінченка, — а адміністрація Обами пішла ще далі й того меморандуму просто не стала виконувати, тупо забила на підписані попередниками обіцянки, чим насправді "обвалила" світовий порядок значно суттєвіше, ніж заведено було думати до 24.02.22, - і, відповідно, сильно прискорила тріумф какістократії). 

Це я до чого. Ось щойно стрічка принесла чітко і ясно сформульованим те, на що я два місяці тому тільки "обережно натякала": нема, бляха! нема в вашингтонських какістократів ніякого "мирного плану", ні на весну, ні на літо, не впускайте цю "псевдоінформацію" у своє життя, якщо не мусите цим займатись "по роботі"! Атож, світ вступив у період невизначености, ситуативного союзництва, короткотермінових тактичних рішень, античного carpe diem - коли, як писала молода Забужко в рік першої глобальної катастрофи, що випала нам на долю (Чорнобильської), "замість поетом, доречніше стать серфінгістом" ("Диптих 1986 року") - ловити хвилю, щоб утримати рівновагу...

Читайте також: Що сказав і чого не говорив Трамп на пресконференції в Мар-а-Лаго

І якщо це, по-вашому, погані новини, то подумайте про це з іншого боку: наш Зеленський належить до тої самої медійно-какістократичної породи (Трамп теж прийшов на вибори з телеекрана, там свої серіали були!), - не виключено, що вони якраз прекрасно порозуміються між собою, "свій до свого", - головне, стежити, щоб "наш" доносив до Білого Дому правильний меседж. (І не відриватися на "білі шуми" типу "ах, яка ганьба, він сказав х*ня!" - сказав і сказав, стільки б і клопоту, американські реднеки зраділи як рідному — не забувайте, що епоха черчиллів минула ще в пору молодости наших бабусь, та й "ліга Плюща" давно вже не та, в какістократії свої закони! - тоді як обговорювати слід було питання, чи досить виразно український президент пояснив, через доволі гнидного посередника-подкастера — котрий теж знак часу, минулась епоха всевладдя сі-ен-енів! - що Україна не поступиться Москві захопленими територіями, і не збирається своїми смертями "робити харашо" засілій по західних какістократіях московській агентурі, — але цю, справді важливу тему, було в укр. інформпросторі "замито", а опозиція з нею не впоралась).

Учімось жити й перемагати у звихнутому часі. І пам'ятати, що нічого в цьому новому-некерованому світі уже не виключено — в тому числі й хороше. 

Тож пристебнімо ремені. І не даваймося збити з чергової хвилі, яка може нас підхопити, штучно ввімкненим стороннім шумам. 

* Публікується зі збереженням стилю авторки

Джерело

Про авторку. Оксана Забужко, письменниця

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.