Вибори у Молдові і російська стратегія

Я багато разів на різних ефірах пояснював, що у тривалому екзистенційному протистоянні Кремль буде намагатись обмежити нашу спроможність  чинити спротив, шляхом формування "кільця недружніх держав".

Головна мета — отримати сильну переговорну позицію, щоб змусити Україну до невигідних мирних угод.

Всім відомо про наші взаємини з урядами Орбана та Фіцо, які зробили з Угорщини та Словаччини недружні до України держави. Вони саботують санкції проти агресора та стримують наш шлях назад в Європу. Все це, звісно, під "соусом" національних інтересів.

Після перемоги Кароля Навроцького, на президентських виборах у Польщі, наші стосунки і з цим сусідом "напружилися". Рятує ситуацію лише наявність відносно лояльної урядової більшості. Втім, Польща завжди керувалась своїми інтересами у взаєминах з нашою країною. Ключовим інтересом зараз є стримування РФ, аби остання не спромоглась на пряму агресію проти них.

Надійним тилом до сьогодні в України була Молдова та Румунія, які підставили своє плече після початку широкомасштабного вторгнення.

Де-факто від цього надійного тилу нині залежить наш експортний потенціал й диверсифікація постачань озброєнь. І про це відомо в Кремлі…

Читайте також: Боягузство з традиціями

Відтак, на мою думку, агресор планує політичне поглинання Молдови, шляхом перемоги своїх агентів на парламентських виборах, та політичну кризу в Румунії, шляхом дестабілізації та спонукання до дочасних парламентських виборів.

У цьому задумі важливо, по-перше, обмежити наш експортний потенціал, а по-друге, — створити джерело напруги на кордоні з Придністровʼям, щоб змусити відтягнути частину військ на Одещину.

Напругу можна створити, змінивши владу в парламентсько-президентській Молдові. 

Забезпечивши умови для ротації особового складу під виглядом цивільних, змінивши офіцерський склад на досвідчених військових, які пройшли бої на фронті, а також створивши серйозні фінансові мотиви мобілізації населення Придністровʼя. Озброєнь на складах для всіх достатньо. 

Використовуючи тактику малих груп зі стрілецькою зброєю, масово по всій лінії кордону, можуть спробувати повторити "стратегію Гіркіна", захоплюючи населені пункти, й під прикриттям цивільного населення просуватись далі до необхідних цілей. Ключовою загрозою такі дії можуть бути для Одеси, яка розташована за 60 км від кордону окупованого росіянами Придністровʼя. "Викурювати", як ми памʼятаємо з 2014 року, з густонаселених міст диверсантів складно. А в умовах, що там ймовірно є свої "ждуни" та схрони, й поготів.

Читайте також: НАТО перед викликом Росії: час відповісти

Якщо перший акт буде успішним, можна буде переходити до другого акту — дестабілізації Румунії. 

Результати на президентських виборах Георгеску, якого судять за спробу державного перевороту, а потім Сіміона, який отримав дуже високу кількість голосів румун, свідчать про те, що є ґрунт, на якому можна сіяти чергові наративи розбрату та підбурювати до зміни політики відносно України.

Якщо вдасться запустити дочасні парламентські вибори, то з високою ймовірністю AUR зможе стати наріжною партією для формування наступної коаліційної більшості. 

Далі можна забороняти використовувати свої територіальні води для проходження суден з українськими експортними позиціями.

А там невідомі катери-безпілотники зможуть тероризувати судна в нейтральних територіальних водах.

Розуміючи ймовірність такого сценарію, Україні важливо докладати зусиль для унеможливлення його здійснення.

Українські політики різного ідеологічного спектра мають тісно співпрацювати з політичними силами країн сусідів, а держоргани та спецслужби співпрацювати для викриття та затримання учасників агентурних мереж кремля.

Коли знаєш де впадеш, важливо постелити…

Джерело

Про автора. Руслан Рохов, член правління Центру конституційного моделювання

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.