Відмінність добра і зла набагато глибша, ніж відмінність білого і чорного

Людина слабка. Це факт.

Попри багаторічний прогрес, розвиток науки й технологій, нам непідвладні стихії та природні явища, непідвладні дії інших людей, які – єдиним пострілом, єдиним натисненням спускового гачка – здатні знищити те і тих, хто є дорогими для нас. В умовах повномасштабної війни, коли нам щоденно загрожують обстріли, ракети, дрони, це відчуття неможливості контролювати, неможливості захиститися і захистити, невідомості й невизначеності майбутнього постає особливо гостро.

Людина слабка. Але слабкою вона є тоді, коли сама.

Якби не наша здатність єднатися заради тих, кого ми любимо, мабуть, України вже б не існувало. Ми згуртувалися і стали разом на захист своїх цінностей – цінностей добра, правди та справедливості. У двобої добра проти зла ми на боці світла. Там, де поруч із нами невідступно перебуває Сам Господь. Ми на стороні правди, яка неодмінно переможе, адже "Якщо Бог за нас, то хто проти нас?" (Рим. 8: 31).

Читайте також: Чому в окопах не буває атеїстів

Водночас мусимо пам’ятати, що відмінність добра і зла набагато глибша, ніж відмінність білого і чорного. Добро – це творення, а зло – руйнування, нищення. Добро творити завжди складніше, бо воно вимагає часу, зусиль – фізичних і моральних. Зло здається простішим та "ефективнішим". Вибух – і знищено плід праці багатьох людей. Постріл – і відібрано життя людини, яку багато років ростили, виховували, вчили.

Зло наче не має обмежень і здатне послуговуватися будь-якими засобами, тоді як добро стримують моральні кордони, певні межі, які воно не здатне перетнути – інакше просто перестане бути добром. І попри всі ці обмеження добро все одно має перемогти.

Це здається неочевидним, нелогічним. Це наче суперечить правилам логіки. Але згадаймо історію розп'яття Спасителя.

Читайте також: Совість є правдивим свідком

Коли Христа поклали до гробу мертвого – всім здавалося, що це кінець і перемога зла. Але саме в цей момент зло зазнало поразки, бо Христос зруйнував його панування і воскрес.

Так і тепер, коли здається, що зло занадто сильне, що воно досягає замисленого, – насправді воно рухається до своєї поразки. Адже зло, у які б одежі воно не ховалося, навіть у релігійні, як це робить тепер ідеологія "русского міра", – насправді воно протистоїть Самому Богу. І в цьому двобої Бог завжди перемагає.

Бо, як вже було сказано, – Христос є справжній Цар і володар історії, і Він всесильно спрямовує все до перемоги правди. Саме тому морально Україна перемогла. Бо на нашому боці правда. А відтак ми у цьому двобої є на боці світла і добра. Тому з нами Бог, а де Бог – там перемога.

Джерело

Про автора. Епіфаній, митрополит Київський і всієї України, предстоятель Православної церкви України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.