Відмитись від корупції

Цей аргумент став зручним виправданням для відкладання, затягування, або й скасування життєво необхідних рішень. 

Стереотип про "корумповану Україну" слід подолати — як і саме явище корупції, він суттєво шкодить справі виживання країни.

Можна скільки завгодно заперечувати та обурюватись. 

Можна вигукувати "А самі!", навіть наводити приклади корупції в країнах-членах НАТО.

Все буде дарма.

У міжнародних відносинах немає справедливості. Є лише ефективність.

Недарма у міжнародних рейтингах здебільшого оцінюють не "корупцію", а "сприйняття корупції". Так, саме враження, яке створює країна.

І в цьому є свої закономірності. Представники влади можуть скільки завгодно провіщати, що "в нас корупції немає". У відповідь — регіт або глузливі посмішки та погіршення сприйняття країни. Особливо на тлі багатомільярдних оборудок посадовців, тиску органів контролю на бізнес, прокурорів-інвалідів і "крупних" МСЕКів.

Натомість змінити враження від України як корумпованої країни — це задача зі сфери національної безпеки.

Читайте також: Корупція в Україні — опорна конструкція функціонування її як держави

І тому, що "карупція" - улюблена тема рашистів, а також усіляких "розуміючих путіна" і просто популістів, які виступають за зменшення допомоги Україні.

І тому, що фактори високої корупції — слабка незалежність судів, непевне верховенство права, сваволя чиновників і різних контрольних органів — це номер один у списку на виправлення при вступі до ЄС і, так, НАТО. 

Зрештою, і тому, що набагато комфортніше жити в країні без корупції, ніж з нею.

Але тут потрібна кардинальна зміна підходу. Ритуальні увіщування "у нас нема корупції, а інша думка — це російське ІПСО", камлання "не виносьте сміття з хати" і навіть ухвалення — під тиском партнерів, громадськості та опозиції — кількох законів картини не змінять.

Для якісних змін потрібно якісно змінитись. До того ж зміни повинні бути самоочевидними, демонстративними, неспростовними.

1. Перестати сприймати Верховну Раду як відділ законодавчих ритуалів президентського Офісу, а опозицію — як "козлів, які заважають нам жити". Таке ставлення до добра не доводить, перевірено.

Максимальна відкритість Погоджувальної, увага до пропозицій опозиції, повернення до консенсусу часів лютого-березня 2022 - і якість законотворення, авторитет Парламенту, і з ними  сприйняття "ефективних зусиль з подолання корупції" злетять до небес.

Формування Уряду єдності та порятунку стане усвідомленою необхідністю — але це вже наступний крок.

2. Ухвалити закони, яких чимало накопичилось в надрах ВР, щодо спрощення адміністративки, звуження повноважень контрольних і перевіряючих органів, стабільності податкового і митного законодавства.

"Білим" має бути визнано весь бізнес, який платить податки та зарплати, а не лише дружній до влади.

Читайте також: Хмельницькі прокурори не прилетіли з Марса

Це різко зменшить кількість негативних сигналів від інвесторів, з яких у посольствах і столицях партнерів формується бачення і сприйняття "корупції".

3. Відкрити шлюзи для викриття і знешкодження корупції на усіх рівнях.

Повернення свободи слова — і співпраця антикорупційних органів з опозицією, журналістами, розслідувачами, експертами.

Викриті випадки мають прозоро розслідуватися, а результати — переконливо представлятися.

Усе це змінить "атмосферу", середовище, в якому здійснюється управління в Україні. Для корупції залишиться набагато менше місця.

Натомість створиться наратив "Україна обʼєднана у викоріненні корупції". Саме те, що потрібно для подолання "сприйняття" України як корумпованої держави.

А як при цьому керувати з президентського Офісу? А ніяк. А президенту, парламенту, уряду — діяти за Конституцією.

Поки влада такого не хоче. Тож і ходимо по колу. А його необхідно розірвати.

Джерело

Про автора. Ростислав Павленко, український політик, політолог, політтехнолог, викладач. Народний депутат України IX скликання

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.