Як Росія сіє зневіру

За моїми особистими спостереженнями (а цією проблематикою цікавлюся давно), ворог упродовж тривалого часу розвивав кілька середовищ так званих альтернативних інтелектуалів. Це публічні експерти, які шукали собі нішу між двома іншими очевидними й зрозумілими таборами - державницьким і явно проросійським. 

Проросійські "експерти" з початком повномасштабного вторгнення дали дьору з країни або залягли на дно. Замість них настав час виведення на арену "альтернативних інтелектуалів". Вони поступово розділилися на дві підгрупи. Одні з більш виразною антиукраїнською позицією, а інші — чітко залегендовані під патріотів. Дехто з таких навіть має стосунок до мілітарної сфери, що дає додаткові козирі у публічній дискусії. 

До якої б з підгруп "альтернативних інтелектуалів" не належали ці персонажі, вони спрямовані на кілька цілей: 

1. Переконати нас, що всьо пропало і треба змиритися з поразкою. 
2. Переконати нас, що у початку війни винні ми самі. 
3. Ще більше підірвати довіру до державних інститутів (не так до окремих осіб при владі, як до інститутів загалом).
4. Дискредитувати лідерів громадської думки зі справді державницькою позицією, які конструктивно впливають на українське суспільство і мобілізують його. 
5. Вишукано висміювати все українське (це не завжди відбувається прямо в лоб, інколи загортається дуже майстерно, особливо якщо це робить хтось із них, хто косить під патріота). 

Читайте також: Мир треба наближати, цілячись у ворога

Набір аргументів у двох підгруп відрізняється, але підводять вони до одного і того ж. 

Називати прізвищ не буду, бо це не моя робота. У Силах оборони мені відведено інший функціонал. Але точно знаю, що ціла низка прізвищ у цьому списку в багатьох із вас викликала б подив. І це не дивно, бо багато хто з них давно відомі особи з бездоганним публічним легендуванням. 

Зрештою, важливі не прізвища, а те, що несуть ці персонажі в маси. Можливо декого з них я помилково заношу до цієї ворожої мережі. В такому випадку ці персони — просто корисні ідіоти. Але майже певен, що якщо помиляюся, то в дуже окремих випадках. 

Пишу про це все, маючи абсолютну тяму про предмет, оскільки тема завжди викликала у мене особливий професійний і громадянський інтерес.

Джерело

Про автора: Михайло Басараб, політолог.

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.