Якби ми переймалися ЗСУ так, як сваримося про Алхім...

Задумався над тим, що не брав участь у всіх с*ачах за останній час. Не чіпляє це мене. Костюм на Євробачення, Алхім, смерть Папи, ШІ — загроза людству та інші с*ачі пройшли повз мене. Але всі вони були в моїй стрічці. А ще зрозуміло, що увага суспільства сфокусована на якихось дурних, другорядних питаннях, замість реально важливих питань.

Якби кількість дописів лідерів суспільної думки про ситуацію на фронті дорівнювалася б кількості дописів про Алхім, то це вже було б непогано. Але маємо іншу ситуацію. І питання навіть не у с*ачах, а у тому, що саме сьогодні привертає увагу українців. Мало хто розуміє, що якщо в забезпеченні ЗСУ, в мобілізації, в мотивації та в протидії корупціонерам все залишиться без змін, то за деякий час с*ачі будуть проходити вже в окупації й не всі доживуть до цього.

Читайте також: Що потрібно, коли їде дах

На жаль, забезпечення ЗСУ, мобілізація, інформаційна безпека, боротьба з корупцією та авторитаризм в Україні сьогодні програють в увазі інформаційному шуму. І через це програє Україна. 

Бо важливі не лише публічні обговорення, а й дії з боку влади, яка реакція на виправлення ситуації. Тут головне, щоб, коли це зрозуміє більшість, уже не було запізно, як це було з повномасштабним вторгненням, коли українцям більше подобалися думки про травневі шашлики, ніж про те, що реально попереду. Про наслідки цього ми вже знаємо. Але щось виправити вже неможливо.

Джерело

Про автора. Борислав Береза, громадський діяч, колишній народний депутат України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.