Зеленський сьогодні повторює дії Януковича 2013 року

"Як і багато інших на Заході, я був захоплений стійкістю українців у їхній тривалій, часто винахідливій боротьбі проти російського вторгнення. Проте, із наближенням зими все більше схоже на те, що це буде останній бій Володимира Зеленського. Гроші, необхідні, щоб утримувати Україну озброєною, здоровою і теплою, вичерпуються. Західна воля підтримувати війну випаровується. Захист незалежного Києва опустився в ієрархії стратегічних пріоритетів.

У, можливо, останні 150 днів війни справжні втрати, однак, вимірюватимуться не мільярдами євро, а міськими краєвидами і Росії, і України — повними чоловіків із дерев’яними ногами та порожніми рукавами, безробітних, що слухають промови реваншистів, можливо, підсаджених на заспокійливі, які ненавидять своїх лідерів. Я хотів би, щоб це було не так, але цифри говорять самі за себе. У Східній Європі не буває зимових чудес. Готуймося до миру — він не буде гарним".

Я не хочу поділяти песимізму автора. Але чим далі, тим більше схоже, що влада розглядає такий сценарій. Вони готуються до виборів. І, як не дивно, арешт Кудрицького — пряма ілюстрація цих процесів. Чому?

Для мене було очевидно, що Кудрицький вийде під заставу, бо складу злочину в його діях не було, а навіть якби був — за такими статтями результат був би той же. Тому завдання влади не "посадити" Кудрицького, а скомпрометувати його. За логікою влади "білих" не має бути. Усі — чорні й однакові.

Зрештою, нічого нового. Поет Юрій Рибчинський у радянські часи написав популярну рок-оперу "Біла ворона". Там були такі слова:

"І назвали красуню потворою,

Скаженіли від злої хули

І на суд не таку і нескорену

Чорні браття сестру привели,

Щоб не звалася гордою, вільною,

Щоб інакших в сім’ї не було,

Забруднили грязюкою чорною

Світлі крила і світле чоло…".

Читайте також: Справа Кудрицького: є політична воля кинути людину у вʼязницю

Кудрицького потрібно скомпрометувати для підриву довіри до нього з боку західних партнерів, з якими він багато співпрацював. Мовляв: "Яка корупція в енергетиці? Кому ви вірите — корупціонеру?"

Так само вони діють і в політиці. Армія найманців — так звані петровиіванови і їхній винахід "тітушки", — і профінансовані анонімні Telegram-канали працюють на ті кошти, які нібито вкрадені в енергетиці, щоб дискредитувати кожного, хто, на їхню думку, може скласти конкуренцію владі.

Тобто сценарій, до якого готується влада, очевидний — ганебний мир та нечесні вибори з грою без правил.

Очевидно, це не єдиний сценарій. Героїчний опір ЗСУ, адвокація фахових дипломатів і представників громадянського суспільства, справжня підтримка європейських лідерів дають великий шанс на те, що ми встоїмо. Але влада готується й до найгіршого.

Тому створюють штаби "чорних політтехнологів", які в ансамблі з "правоохоронними органами" і печерським судом мають зачистити поле для конкурентів.

Ліквідація хоча б якоїсь незалежності НАБУ і САП провалилася. І влада створила противагу. На зміну закритій і малокерованій системі НАБУ, САП та антикорупційних судів вони створили свою — ДБР, частину СБУ (бо частина справді охороняє державність) і печерський суд. 

Конфлікт між цими двома системами був неминучим.

Захід на певному етапі хотів, не входячи в конфлікт з українськими елітами, створити таких собі антикорупційних "санітарів", а влада у відповідь створила анти-антикорупційну систему.

Читайте також: Справа Кудрицького: хлопці з ручних правоохоронних органів стають безвідмовними

І от коли ми всередині країни воюємо з демократичним Заходом, зберігаючи власні керовані суди та правоохоронців — чи отримаємо ми повну підтримку в євроінтеграції та на фронті? Очевидно, ні. І це нас вбиває.

Росія, своєю чергою, активно працює над послабленням ЄС, підтримкою ультраправих сил, щоб припинити підтримку України. Чи ведемо ми контргру? Ні. Ніхто. Влада готується до виборів.

Отже, через бажання влади зберегти корупційну систему й виграти на виборах ми втрачаємо зараз підтримку Європи та шанс виграти у війні або принаймні досягти гідного миру та гарантій безпеки і розвитку в ЄС.

Схожа ситуація з тими ж гравцями — "технологами", петровимиівановими , вигаданими ними "тітушками", яких вони знову "продають" команді Зеленського — була і перед Майданом 2013 року. Ті самі брехливі атаки на опозицію, компрометація журналістів і активістів (як-от Портникова), арешт Тимошенко (йдеться не про Тимошенко як політика, а про методи Януковича) призвели до призупинення євроінтеграції, Майдану, окупації територій.

Зеленський сьогодні цілком повторює дії Януковича 2013 року — але в значно гіршій ситуації, з ризиком втратити державність. У Януковича спершу теж було бажання вступити до ЄС, і він та його оточення не усвідомлювали, що підписати угоду про асоціацію з Тимошенко в тюрмі та Путіним на кордоні буде складно.

Росія зараз хоче реваншу за Майдан — на фронті, у міжнародній політиці, у внутрішньополітичному житті.  І вбивство Андрія Парубія не було випадковим. Кого не можеш скомпрометувати — вбиваєш. Зеленський, видається, цього не усвідомлює: діє як Янукович, але можливостей вижити, як це зробив Янукович, він не має. Та й війна в країні — повномасштабна. Він повинен кардинально змінити методи й політтехнологів, щоб зберегти і себе, і країну.

Джерело

Про автора. Микола Княжицький, журналіст, народний депутат України

Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів чи колонок.