Зеленський-Трамп: аналіз

Не так вже й багато чинних очільників держав спілкуються із колишнім американським президентом. Можна нагадати хоча б про контакти прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана та президента Польщі Анджея Дуди. 

Однак разом із цим очевидно, що від Дональда Трампа залежатиме те, як розвиватимуться події у російсько-українській війні. І не тільки в разі того, якщо Трамп буде обраний новим американським президентом. Але й враховуючи той контроль, який колишній президент США має над республіканською партією.

Варто нагадати, що саме зусиллями Дональда Трампа та його прихильників було фактично заблоковано допомогу Україні у американському конгресі, що призвело до трагічних подій на лінії російсько-українського фронту. До втрати Авдіївки, скажімо. 

І таким чином діалог із Дональдом Трампом, хай навіть поки що протокольний, є важливою частиною погляду на те, як розвиватимуться події у війні Росії з Україною у майбутньому. Тим більше, що, як можна зрозуміти, Володимир Зеленський не збирається обмежуватися цією розмовою і сподівається на особисту зустріч із колишнім американським президентом.

Як можна було зрозуміти, після цієї розмови наміри Дональда Трампа щодо його ставлення до війни Росії проти України не змінились. Він продовжує сподіватися посадити сторони за стіл перемовин, про що вже неодноразово говорив, коли коментував російсько-українську війну. Ніяких чітких пояснень того, як він збирається це зробити, навіть якщо потрапить до Білого дому, Трамп не дає. Можливо хоча б тому, що у нього немає ніякого розуміння, як це зробити, а є певна фантастична картина, яка існує у голові колишнього американського президента та його прихильників. 

І тут треба сказати, що погляд Дональда Трампа на політичну ситуацію у світі й на можливості впливу на Росію не сильно відрізняються від поглядів тих українських громадян, які ще 2019 року вважали, що із російським очільником Володимиром Путіним можна домовитися. Тому чому ми будемо дорікати Трампу у такій зухвалій політичній некомпетентності? Тим більше мова йде про людину, яка знаходиться зовсім на іншому континенті й не дуже добре знається, як ми вже усвідомлюємо, на зовнішній політиці.

За великим рахунком ми бачимо, як Дональд Трамп може примусити до будь-якого діалогу Володимира Зеленського. Український президент відповідає за стан власної держави і армії. Україна залежить від воєнної та політичної допомоги Сполучених Штатів. Хоча, як ми сьогодні бачили, державний секретар Сполучених Штатів Ентоні Блінкен підкреслив на конференції Аспенівського інституту, що Україна зможе протриматися навіть, якщо Америка, звичайно, Америка Трампа, відмовить її у воєнній і фінансовій підтримці. Якщо така підтримка буде зосереджена насамперед на зусиллях європейських країн та інших країн цивілізованого світу,
які будуть усвідомлювати, наскільки важливим є протистояння диктатурам в ситуації, коли Америка Трампа буде шукати шляхи домовленості з цими диктатурами. 

Але, звичайно, з американською допомогою краще, ніж без неї. Мені здається, ми всі ці факти чітко розуміємо по цих місяцях, коли американський конгрес у зв'язку із блокадою з боку республіканців та їхнього лідера, який зараз балотується на посаду президента Сполучених Штатів, робив все можливе, щоб затягти процедуру отримання Україною та іншими країнами-союзниками США американської допомоги.

За дужками цієї розмови Трампа і Зеленського залишається найважливіше питання цієї війни — що Дональд Трамп може запропонувати Володимиру Путіну?

Ми вже знаємо формулу Трампа, яку пропонували колишньому президенту його радники, — відмовити Україні у допомозі, якщо Україна відмовиться від перемовин з Російською Федерацією. Але якщо від перемовин з Україною відмовиться Росія, озброїти Україну набагато більшою кількістю зброї, ніж це було дотепер. У цьому бачать рецепт перемовного процесу між Москвою і Києвом і закінчення війни.

Однак ані Трамп, ані його радники, мені здається, не можуть відповісти на питання, а що буде, якщо президент Російської Федерації Володимир Путін не злякається українського озброєння? Буде продовжувати війну за підтримкою Китайської Народної Республіки. Усвідомлюючи, до речі, що Китай буде набагато більш зацікавлений у послабленні Америки Трампа, ніж у послабленні Америки Байдена. Адже голова Китайської Народної Республіки Сі Цзіньпін прекрасно усвідомлює, що для Дональда Трампа китайська небезпека є набагато більш екзистенційною проблемою, ніж для Джозефа Байдена. І таким чином послабляти американські позиції, щоб не дати американцям можливості розгорнути свої сили у Азійсько-Тихоокеанському регіоні, це буде важлива політична задача Китайської Народної Республіки.

І тут, як не дивно, перемога Дональда Трампа влаштовує Володимира Путіна ще й тому, що вона дасть імпульс новому розвитку стратегічних відносин між Росією і Китаєм. Дасть можливість навіть перейти до відкритої підтримки Пекіном Москви.

Що в цій ситуації буде робити Дональд Трамп? Ми знаємо, що відповідь на це питання є. Він буде озброювати Україну. І тут, в цій формулі, ми приходимо до досить простої істини. Немає жодного значення, що сьогодні говорить колишній американський президент і які поради він чує від тих, хто хотів би стати його радниками й обійняти посади в його адміністрації. От рівно так, як українці у 2019 році, сподіваючись на якісь домовленості з Володимиром Путіним, були приречені на союз з Заходом і війну з Росією, вже наслідок свого електорального рішення, так і американці будуть приречені на запекле протистояння із Росією і Китаєм також внаслідок свого електорального рішення.

Боротьба Трампа з Китаєм своєю чергою призводить до посилення союзу Росії і Китаю. Посилення Союзу Росії і Китаю — до готовності Володимира Путіна воювати на українському фронті, не зважаючи уваги на жодні пропозиції Білого Дому.

І таким чином ми приходимо до конфігурації, яка вже склалася зараз — протистояння демократії і диктатур, навіть якщо Дональду Трампу та його електорату не хочеться брати участь у цьому протистоянні. 

Щобільше, я думаю, що це протистояння буде набагато більш запеклим і серйозним, ніж у часи Байдена, і шанс третьої світової війни, в якій Трамп, Сі Цзіньпін і Путін зустрінуться не на саміті, а на полі бою, є набагато більш реальним, ніж це здається тим людям, які у листопаді 2024 року проголосують за республіканського кандидата. Однак в цьому, звичайно, виборці Дональда Трампа переконаються тільки після виборів, звичайно, якщо вони принесуть своєму обранцю перемогу на виборах президента США і приведуть його знову до кабінету у Білому домі. Можна сказати, до військових кабінетів.