Кількадесят кілометрів води, що спричинили світову кризу: що таке Ормузька протока і які наслідки матиме її блокада

У огляді Еспресо, що відомо про Ормузьку протоку, кризу в цьому регіоні та її наслідки.

Що таке Ормузька протока

Ормузька протока розташована між Перською та Оманською затоками і забезпечує єдиний морський шлях з Перської затоки у відкритий океан. Північне узбережжя належить Ірану, а південне – Оману та Об'єднаним Арабським Еміратам. 

Назва "Ормузька" походить від місцевого перського слова Hur-Mogh, що означає "фінікова пальма". Протока має форму півмісяця і розташовується опуклим краєм у бік внутрішньої частини Іранського нагір'я. Як наслідок, більшість її берегової лінії належить саме Ірану.

Протока має довжину близько 104 миль (167 км), ширина коливається від 24 до 60 миль (39-97 км). Глибина сягає 229 метрів. 

Договір про кордон між Іраном та Оманом був чинності в 1975 році. На підставі цього договору довжина лінії кордону становить 200 км. Ця прикордонна лінія поділяє Ормузьку протоку на дві рівні частини по дні протоки  і її відстань до берегів є однаковою. 

Економічне значення протоки

Протягом 2023–2025 років 20% світового скрапленого природного газу (ЗПГ) та близько 25% морської нафти щорічно проходили через протоку. Її ніколи не закривали на тривалий час, навіть під час конфліктів на Близькому Сході.

За даними Управління енергетичної інформації США, у 2011 році з Перської затоки через протоку щодня проходило в середньому 14 танкерів, які перевозили 17 мільйонів барелів (2 700 000 м3) сирої нафти. Понад 85 % цього експорту сирої нафти щодня спрямовувалися на азійські ринки, причому найбільшими напрямками були Японія, Індія, Південна Корея та Китай. У 2018 році через протоку проходило вже 21 мільйон барелів на день. За цінами 2019 року, вартість нафти, транспортованої через Ормузьку протоку за день складала 1,2 млрд доларів. 

Як виник конфлікт щодо Ормузької протоки в 2026 році

28 лютого 2026 року США та Ізраїль розпочали скоординовані авіаудари по Ірану в рамках операції "Епічна лють". Атаки були націлені на військові об'єкти та керівництво. Зокрема був ліквідований верховний лідер Алі Хаменеї. Іран відповів ракетними обстрілами ізраїльських міст та американських баз в ОАЕ, Катарі та Бахрейні, згодом конфлікт поширився на Ліван.

Через кілька годин після ударів Корпус вартових ісламської революції передав попередження кораблям у протоці, заявивши, що прохід буде заборонено. 1 березня був уражений нафтовий танкер Skylight. Станом на зараз, офіційно підтверджено атаки Іраном понад 20-ти кораблів, що йшли під прапорами США, ОАЕ, Японії, Таїланду, Мальти, Панами та інших країн. Щонайменше 4 моряки загинули, ще 6 – пропали безвісти.

До 9 березня ставки страхування кораблів у протоці зросли в 4-6 разів, порівняно з попереднім тижнем. 

У той же час сам Іран постачає нафту через протоку майже в тих самих обсягах, що й до війни і таким чином заробляє кошти для підтримки своєї економіки та військових дій. Крім того, ще до початку конфлікту відкритому в морі були мільйони барелів іранської сирої нафти.

Аналітики з питань енергетики компанії Kpler, що займається торговельними даними та аналітикою, оцінили, що за перші два тижні весни Іран зміг експортувати 12 мільйонів барелів нафти, повідомляв CNN. Телеканал стверджує, що США не вжили жодних зусиль для зупинки іранських танкерів, навіть попри те, що знищили значну частину військово-морського флоту Ірану. 

Ормузька протока, фото: gettyimages

Чи це перший конфлікт щодо Ормузької протоки? 

Конфлікти довкола протоки точилися і в минулі десятиліття. Так у 1988 році, під час ірано-іракської війни, Військово-морські сиили США провели операцію проти Ірану в Ормузькій протоці та Перській затоці. Операція отримала назву "Богомол" і була проведена у відповідь на підрив на іранській міні американського фрегата за чотири дні до того. В ході операції "Богомол" американці потопили іранський фрегат "Саханд" та низку дрібніших кораблів.

У тому ж році ВМС США збили в протоці іранський пасажирський літак Airbus A300, внаслідок чого загинуло 290 людей. 

У 2008 році п'ять патрульних катерів Корпусу вартових ісламської революції наблизилися до трьох суден ВМС США, які, за словами американського командування, перебували на той момент у міжнародних водах. Катери КВІР нібито  погрожували відкрити вогонь

У 2011 році Іран погрожував блокадою каналу для транспортування нафти у відповідь на потенційні санкції США. Парламент Ірану тоді підтримав законопроєкт про перекриття Ормузької протоки, однак до реального перекриття не дійшло.

Які наслідки блокування Ормузької протоки

2 березня старший радник головнокомандувача КВІР Ебрагім Джабарі оголосив, що протоку "закрито", і якщо будь-які судна спробують її перетнути, Корпус та військово-морські сили "підпалять ці кораблі", повідомляла Al Jazeera. Однак кілька кораблів все ж пройшли протоку неушкодженими. Наступного дня президент США Дональд Трамп заявив, що ВМС США почнуть супроводжувати танкери через протоку "якомога швидше".

Поки що Штати не зуміли забезпечити супровід кораблів. Як наслідок, барель нафти марки Brent, міжнародного еталона, 16 березня зріс до 105,70 долара. Це більш на понад 40% вище, ніж до початку війни 28 лютого.

Якщо Ормузька протока буде заблокована тривалий час, то високі ціни на нафту можуть спровокувати чергову кризу вартості життя, як це сталося після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, писав Reuters.

"Тривалий конфлікт також може спричинити шок на ринку добрив, що поставить під загрозу глобальну продовольчу безпеку. За даними аналітичної компанії Kpler, близько 33% світових добрив, включаючи сірку та аміак, проходять через протоку", – йдеться в матеріалі.

Тривала війна може підживити побоювання щодо глобальної економічної кризи, подібної до тих, що настали після нафтових потрясінь на Близькому Сході в 1970-х роках.

Чи є альтернатива транспортуванню нафти через протоку

У статті журналу Foreign Policy за липень 2012 року Гал Люфт порівняв Іран та Ормузьку протоку з Османською імперією та Дарданеллами – вузьким місцем для поставок російського зерна століття тому. Він зазначив, що напруженість навколо Ормузької протоки спонукає тих, хто зараз залежить від поставок з Перської затоки, шукати альтернативні судноплавні можливості. Люфт заявив, що Саудівська Аравія розглядає можливість будівництва нових трубопроводів до Оману та Ємену, а Ірак може відновити занедбаний трубопровід Ірак-Сирія для транспортування сирої нафти до Середземномор'я. Скорочення трафіку через Ормузьку протоку, на думку автора, "надає Заходу нову можливість посилити його поточну стратегію стримування Ірану".

У 2012 році Саудівська Аравія знову відкрила Іракський трубопровід через територію своєї країни, конфіскований в Іраку (1,65 млн. барелів на добу. Тоді ж ОАЕ почали використовувати нафтопровід в обхід протоки (максимальна потужність до 2 млн. барелів). 

Однак до 2025 року через протоку транспортувалося близько 15 мільйонів барелів нафти на день. Натомість наземні трубопроводи мають максимальну потужність близько 3 мільйонів барелів. А альтернативи транспортуванню зрідженого природного газу через протоку немає взагалі. 

Як зняти блокаду Ормузької протоки

Забезпечити шлях протокою так важко, тому що судноплавні шляхи мають ширину лише дві морські милі, і кораблі повинні робити поворот навпроти іранських островів та гірського узбережжя, яке забезпечує прикриття для іранських сил, писав Reuters. Попри те, що флот Ірану значною мірою знищений, Гвардія все ще має багато варіантів: швидкохідні кораблі, міні-підводні човни, міни та навіть гідроцикли, начинені вибухівкою, цитує видання Тома Шарпа, командувача Королівського флоту у відставці. Також Тегеран має можливість виробляти близько 10 000 безпілотників на місяць.

Супровід трьох-чотирьох кораблів на день через протоку був би можливим у короткостроковій перспективі за допомогою семи-восьми есмінців, що забезпечують повітряне прикриття, і залежатиме від того, чи зменшився ризик від міні-підводних човнів, але для того, щоб робити це стабільно протягом місяців, знадобляться додаткові ресурси, сказав Шарп.

Ормузька протока, фото: із відкритих джерел

Реакція Європи на події 

Роджер Шанахан, аналітик з питань безпеки на Близькому Сході, заявив "Аль-Джазірі", що союзники Сполучених Штатів навряд чи відгукнуться на заклик адміністрації Трампа спільно гарантувати безпеку судноплавства в Ормузькій протоці. Шанахан наголошує, що оскільки більшість союзників США були проти цієї війни від самого початку і не дуже схильні підтримувати її й тепер.

Попри погрози Трампа про погане майбутнє для НАТО, багато європейських країн, включаючи Німеччину, відкинули його вимоги відправити свої військово-морські сили в Ормузьку протоку. "Це не наша війна, ми її не розпочинали", - заявив, зокрема, міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус. Еманюель Макрон також заявив, що Франція "ніколи не братиме участі в операціях з розблокування Ормузької протоки".

Нині ЄС і ООН обговорюють аналог із українським "зерновим коридором" у Чорному морі. Так в Ормузькій протоці може з'явитися "коридор енергоносіїв". 

Верховна представниця Європейського Союзу із зовнішньої та безпекової політики Кая Каллас наголосила, що блокування Ормузької протоки йде на користь Кремлю. Через це Євросоюзу треба "зробити більше", щоб не допустити отримання Росією надприбутків, та сприяти розблокуванню протоки. 

Нагадаємо, США тимчасово скасували санкції на російську нафту, яка застрягла у морі. У ЄС вважають, це дає РФ ресурси для війни