"Позивний Алі-Баба"?: чи долучиться Андрій Єрмак до осіб, які втекли чи намагалися втекти від вироку, одягнувши військову форму

За даними Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), станом на квітень 2025 року щонайменше 48 обвинувачених у корупційних справах добровільно мобілізувалися у ЗСУ після того, як проти них направили обвинувальні акти до суду. Через це більшість судових проваджень було призупинено.

А за три з половиною роки великої війни в Україні зупинили майже 20 тис. кримінальних проваджень через мобілізацію обвинувачених, писало видання NGL.media, станом на вересень цього року. 

Новим приводом для дебатів про доцільність уникнути (бодай тимчасово) кримінальної відповідальності шляхом мобілізації стала інформація про плани Андрія Єрмака. Нещодавно звільнений після обшуків НАБУ ексголова Офісу президента також нібито зібрався до війська. 

У огляді Еспресо зібрав підбірку резонансних справ, фігуранти яких мобілізувались чи хотіли мобілізуватись у військо. Часто, ймовірно, саме через те, щоб уникнути вироку і покарання. Справи різноманітні – від смертельних ДТП, згвалтувань до топкорупціонерів-чиновників

Спроби мобілізації підсудних

Олексій Тандир – український суддя, колишній голова Макарівського районного суду Київської області. Обвинувачений у смертельній ДТП звернувся з проханням звільнити його з-під варти, щоб він міг мобілізуватися.

У травні 2023 року він значно перевищивши допустиму швидкість і в п'яному стані на автомобілі Lexus збив на смерть нацгвардійця Вадима Бондаренка на блокпосту. У квітні 2024 року Тандир заявив, що є офіцером запасу й попросив його мобілізувати на посаду заступника командира роти з морально-психологічного забезпечення. На підтвердження своїх слів він надав листа від 163-го батальйону тероборони з Ніжина про готовність взяти його на посаду. Святошинський районний суд Києва відмовив у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу на мобілізацію. Тандир залишається під вартою, а кримінальна справа продовжується. На нині Тандир не став прикладом з т. зв. "мобілізації, щоб відкласти суд", але дуже хотів.

Так само хотіли мобілізуватись, аби не відбувати покарання двоє обвинувачених у справі про зґвалтування дівчинки на Закарпатті. Резонансний злочин стався ще у 2021 році. Тоді троє неповнолітніх хлопців з села Верхні Ворота у підвальному приміщенні зґвалтували 14-річну дівчинку. Окремі епізоди своїх дій вони зняли на відео. Торік вони намагались уникнути відповідальності через мобілізацію. Перед завершенням судового розгляду вони звернулися до Обухівського РТЦК у Київській області з проханням йти служити. У справу тоді втрутилось Міністерство оборони, там зазначали, що ґвалтівникам у мобілізації відмовили. Вироком Воловецького районного суду від 7 лютого 2025 року обвинувачені були визнані винними та отримали по 6 років позбавлення волі кожен. У листопаді цього року вони програли апеляцію та залишаться у в'язниці.

Подібна ситуація була і в Кагарлицькій справі. У ніч з 23 на 24 травня 2020 року в відділенні поліції у місті Кагарлик, що на Київщині, кілька поліцейських катували і зґвалтували жінку, яку викликали як свідка.

Обвинувачення висунули щонайменше п’ятьом правоохоронцям. Троє з тих, хто фігурував у справі про зґвалтування, були мобілізовані до ЗСУ, повідомив в ефірі Єдиних новин тодішній начальник департаменту Офісу генпрокурора Михайло Подоляк.

"Обвинувальний акт був направлений щодо 5 осіб. Наразі засуджено двох осіб, тому що троє обвинувачуваних наразі мобілізовані до ЗСУ. Сьогодні було виділення кримінального провадження щодо однієї особи, та ця особа була мобілізована. І щодо неї судовий розгляд буде проведено вже після того, як вона повернеться зі ЗСУ", – зазначив він.

Двох кагарлицьких поліцейських засудили до 11 років ув’язнення.

Корупціонери-чиновники, які стали військовим

Якщо ґвалтівники і убивці лише робили спроби мобілізуватись, то екскерівник Державної фіскальної служби Роман Насіров, якого обвинувачують в одержанні неправомірної вигоди, цю ідею втілив у життя. Він мобілізувався в ЗСУ сапером в травні цього року. Як зазначав захист Насірова, він просив зупинити провадження. Мобілізація ексчиновника викликала суспільний резонанс і критику.

"У травні минулого року – 2024 року парламент дозволив звільняти засуджених від відбування покарання в обмін на проходження контрактної військової служби, однак позбавив такого права топкорупціонерів. Це демонструє законодавчий підхід до неможливості "ухилення" від покарання за топкорупцію в обмін на військову службу", –  зазначили в Transparency International Ukraine.

Нагадаємо, за версією слідства, колишній очільник ДФС Роман Насіров за посібництва свого радника, впродовж 2015-2016 років забезпечив юридичним особам, підконтрольним власнику агрохолдингу, відшкодування ПДВ у розмірі понад 3,2 млрд грн. За це ексглава ДФС неправомірно одержав на свою користь та на користь третіх осіб понад 722 млн грн.

31 жовтня 2025 року Вищий антикорупційний суд (ВАКС) визнав Насірова винним у справі про незаконні рішення на користь фірм, пов’язаних з ексдепутатом Олександром Онищенком. Його засудили до шести років позбавлення волі та штрафу в розмірі 17 000 гривень.

У Центрі протидії корупції пояснювали, що тепер Апеляційна палата ВАКС має розглянути скарги на вирок до середини квітня 2026 року. Якщо не встигнуть цього зробити, Насіров уникне відповідальності через сплив строку давності.

Загалом, військова служба Насірова протривала недовго. Якщо вірити самому підсудному, то три дні, а наказ про його мобілізацію скасували. Також невідомо, як Роман Насіров зумів пройти ВЛК, адже раніше чоловік мав очевидні проблеми зі здоров'ям – йому різко стало зле, НАБУ проводило арешт у 2017 році, а згодом посадовець просив випустити його з країни для лікування діагностованого раку. 

Мобілізувався до ЗСУ і Сергій Гайдай, колишній голова Луганської обласної військової адміністрації, а згодом керівника Мукачівської РДА. До речі, як стверджував журналіст Павло Федака, працевлаштування Сергія Гайдая узгодили під час приїзду до Ужгорода тодішнього керівника Офісу президента – Андрія Єрмака.

Гайдая також підозрюють у причетності до масштабної корупційної схеми. 2 серпня 2025 року Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про викриття масштабної корупційної схеми за участі Гайдая та інших посадовців під час закупівель БпЛА та РЕБів. За версією слідства, контракти укладали за завищеними цінами. Після підписання таких договорів учасники отримували до 30 % від суми контракту як неправомірну вигоду.

Ексчиновник 24 листопада 2025 року мобілізувався до ЗСУ і наразі є військовослужбовцем. Про це написав на своєму телеграм-каналі. Розслідування щодо нього на цей момент зупинено до завершення служби або відновлення провадження.

Тимчасово уник кримінального переслідування і чинний мер Білої Церкви Геннадій Дикий. Проти нього розслідувалася кримінальна справа щодо зловживань службовим становищем. За версією слідства, у 2018 році міська рада, за поданням Дикого, ухвалила рішення про купівлю нерухомості, а згодом з’ясувалося, що її вартість була суттєво завищена (з 4,5 млн грн до 24 млн грн). В 2022 році йому офіційно оголосили підозру.

У березні 2024 року Дикий повідомив, що вступив до лав Збройних Сил України заявив, що має звання офіцера і спеціалізацію в протиповітряній обороні. На підставі цього, кримінальне провадження проти нього (яке вже доходило до вироку) було призупинено, як передбачає закон у разі мобілізації обвинуваченого.

На запит Еспресо т.в.о. начальника Білоцерківського РТЦК та СП Олег Лисенко відмовився надати інформацію про місце служби мера, проте у командуванні Сухопутними військами повідомили, що Геннадій Дикий був призваний на військову службу по мобілізації та зарахований до частини А1964. Згідно з відкритими даними це 1039-й Дніпропетровський зенітний ракетний полк. Підрозділ входить до командування "Схід", зоною відповідальності якої є 5 областей, зокрема і Харківська. 

Позивний "Алі-Баба"?

Не вигадував велосипед і вже нині колишній керівник Офісу президента Андрій Єрмак. Він теж сказав, що мобілізується в ЗСУ. Напередодні цієї заяви до нього прийшли детективи НАБУ і САП з обшуками. Уже ввечері того ж дня Єрмак написав заяву про відставку з посади. 

Раніше нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк стверджував, що Андрій  Єрмак фігурує на "плівках Міндіча" під кодовим іменем "Алі-Баба".  Видання Дзеркало тижня із посиланням на джерела повідомляє, що НАБУ готує Андрію Єрмаку підозру. Вона може бути пов'язана із його зацікавленістю одним із будинків кооперативу "Династія". 

За даними журналістів, цей зв'язок може бути зафіксований на записах, зроблених в кабінеті бек-офісу фігуранта справи "Мідас" Тимура Міндіча. Йдеться про будинки на території колишньої бази відпочинку "Сонячна".

Що кажуть юристи?

Мобілізація не є безумовною підставою для уникнення кримінальної відповідальності. На цьому наголошує адвокат Олег Мицик.

Він визнає, що законодавець з самого початку великомасштабного вторгнення закріпив у законі підставу для зупинення провадження до звільнення обвинуваченого з військової служби.

"Суди пішли дальше,  зупиняючи навіть кримінальні провадження щодо осіб, які були військовослужбовцями до вчинення злочину, тобто проходять кадрову службу за контрактом.  Це  не зовсім відповідало змісту закону,  але в цілому відповідало інтересам оборони", – пише адвокат.

Однак на практиці, каже він, все працювало не так однозначно. 

"Є приклади справ, коли суди, насамперед по скаргах учасників процесу, перевіряли, чи справді проходження військової служби під час мобілізації виключає можливість продовження провадження. Це стосувалося випадків, наприклад, коли особа, яка вчинила якийсь резонансний злочин, проходила військову службу у ТЦК в цьому ж населеному пункті", – пояснює Мицик.

За його словами, Вищий антикорупційний суд виробив свою практику,  яка полягала в тому, що суд має врахувати, чи реально неможлива участь обвинуваченого у засіданні (рід військ, завдання, дислокація, посада тощо). Внаслідок цього було відновлено багато кримінальних проваджень, по яких от-от мали закінчитись строки. 

"Також прокурори САПу регулярно, раз декілька місяців подавали суду клопотання про витребування інформації про, те де служить такий військовослужбовець і чи є можливість його участі,  наприклад, в режимі відеоконференції. У листопаді 2025 року Велика Палата Верховного Суду (у справі № 754/947/22) уточнила, що – під час воєнного стану – для зупинення провадження за участю військовослужбовців достатньо документів, що підтверджують їх службу (військовий квиток, наказ командира тощо). Водночас – якщо військовослужбовець сам (особисто чи через представника) вимагає продовження розгляду справи – суд має врахувати його волю і може продовжити провадження.  Є багато таких прикладів", – резюмував адвокат