Коли держава стріляє по своїх: чому Міннесота стала епіцентром імміграційних бунтів у США. Пояснюємо

Бунти в Міннеаполісі та Сент-Полі спалахнули після того, як агенти Служби імміграції та митного контролю (ICE) застрелили 37-річну жінку Рене Гуд під час операції з затримання мігрантів. Цей інцидент став каталізатором масових заворушень, які певною мірою нагадують події 2020 року після вбивства афроамериканця Джорджа Флойда, але тепер вони пов'язані з жорсткою імміграційною політикою президента Дональда Трампа. 

Протести швидко поширилися на інші міста, а адміністрація Трампа погрожує ввести федеральні війська для придушення. Чи загрожує це розвитком громадянської війни у США, пояснить Еспресо. 

Причини заворушень: політика Трампа

фото: створено ChatGPT

Заворушення в Міннесоті не є ізольованим випадком, а логічним продовженням конфлікту, що тліє з моменту повернення Дональда Трампа до Білого дому в січні 2025 року. 

Трамп, обіцяючи "масштабну депортацію" під час передвиборчої кампанії, швидко посилив повноваження ICE (Міграційна та митна правоохоронна служба США), дозволивши агентам проводити агресивні рейди в містах з високою концентрацією мігрантів. Це включало використання масок, бронежилетів та зброї для затримання підозрюваних у нелегальному перебуванні, навіть якщо це призводило до конфліктів з місцевою владою та мирними жителями. 

Адміністрація Трампа виправдовувала такі дії необхідністю "відновити порядок" і боротися з "домашнім тероризмом", але критики називають це порушенням громадянських прав.

У 2025 році подібні дії вже спричинили бунти в кількох містах. Наймасштабніші відбулися в Лос-Анджелесі в червні 2025 року, коли ICE провела рейди в районах з великою латиноамериканською громадою, затримавши понад 100 осіб, включаючи легальних резидентів. Протести переросли в заворушення: демонстранти блокували шосе, кидали каміння в агентів і підпалювали автомобілі. Трамп, не чекаючи запиту від губернатора Каліфорнії Гевіна Ньюсома, ввів Національну гвардію Каліфорнії та розгорнув 2000 гвардійців і 700 морпіхів для охорони федеральних об'єктів і підтримки ICE. 

Це рішення, ухвалене відповідно до закону про повстання (Insurrection Act), викликало гостру критику: Ньюсом подав до суду, називаючи це "авторитарним захопленням влади", але Верховний суд США підтримав Трампа.

Згодом подібні розгортання Національної гвардії відбулися в Чикаго та Портленді, де протести проти імміграційних рейдів також переросли в сутички, з десятками арештів і використанням сльозогінного газу. За даними влади, у цих містах Національна гвардія допомогла "зменшити злочинність", але критики стверджують, що це лише посилило напругу між федеральним урядом і демократичними штатами. 

Саме ці події минулого року заклали основу для нинішніх протестів, демонструючи, як імміграційна політика Трампа перетворює мирні демонстрації на конфронтацію з федеральними силами через надмірне застосування сили не лише до мігрантів, але й своїх мешканців.

Читайте також: Розділяй і володарюй: як палаючий Лос-Анджелес став сценою для політичного спектаклю Трампа. Пояснюємо

Ситуація в Міннесоті: вбивство Рені Гуд та ескалація протестів

застрелена американка Рене Ніколь Гуд - 37-річна мати трьох дітей, яка щойно переїхала до міста, фото: fox44news

7 січня цього року в Міннеаполісі агент ICE Джонатан Росс застрелив громадянку США Рене Гуд, 37-річну матір трьох дітей. Інцидент трапився, коли Гуд зупинилася на дорозі поблизу свого автомобіля, а федеральні співробітники вимагали, аби вона вийшла з машини.

За версією адміністрації Трампа, Гуд намагалася наїхати на агента під час операції "Metro Surge", спрямованої на затримання мігрантів, кажучи, що її дії були "актом внутрішнього тероризму" проти ICE. 

 "Важко повірити, що він живий, але зараз він відновлюється у лікарні", - написав президента Трамп у своїй соцмережі про долю агента, що застосував зброю.

Відео з бодікамери агента показує, що автомобіль Рене Гуд перекривав дорогу; після словесного контакту машина починає рух – спершу назад, а потім уперед. Водночас запис не дає однозначного підтвердження, що Гуд навмисно намагалася наїхати на агента або створювала безпосередню смертельну загрозу його життю. 

Місцеві чиновники та свідки теж заперечують навмисні дії жінки, а губернатор Міннесоти, демократ Тім Волз, мер Міннеаполіса, демократ Джейкоб Фрей і багато інших демократів називають стрілянину "невиправданою", посилаючись на те, що Гуд не становила загрози і просто моніторила дії ICE, як багато активістів. Звіт поліції Міннеаполіса теж не підтверджує фіксацію агресії з її боку.  

Другий інцидент стався 14 січня, коли інший агент ICE вогнепальною зброєю поранив венесуельця, який "опирався арешту", тепер той в лікарні. Хоча у CNN пишуть, що відео інциденту суперечить версії чиновників. 

Тож реакція була миттєвою. Тисячі людей вийшли на вулиці Міннеаполіса, скандуючи "Abolish ICE" (Скасувати ICE) і "No justice, no peace" (Немає справедливості, немає спокою). Протести поширилися на інші великі міста, з десятками тисяч учасників. У Міннесоті демонстранти перервали церковну службу в Сент-Полі, звинувативши пастора у сприяння ICE, блокували готелі, де зупинялися агенти ICE, і зіткнулися з федеральними силами, які застосовували сльозогінний газ і перцевий спрей. Поліція заарештувала десятки осіб, а губернатор Волз поставив Національну гвардію в режим готовності. 

"Федеральні імміграційні агенти, направлені до Міннеаполіса, застосували агресивну тактику контролю натовпу, яка стала домінуючою проблемою після смертельного розстрілу жінки в її автомобілі минулого тижня. Вони направляли гвинтівки на демонстрантів та застосовували хімічні подразники на початку протистоянь. Вони розбивали вікна автомобілів та витягували пасажирів з машин. Вони билися з протестувальниками та штовхали їх на землю", - описує ситуацію видання AP.

Тим часом Трамп погрожує активувати свій закон "Insurrection Act" для розгортання армії, називаючи протестувальників "професійними агітаторами". Пентагон уже підготував 1500 солдатів для можливого відправлення, а Міністерство юстиції відкрило розслідування щодо протестів. Критики, включаючи Волза, закликають Трампа "знизити температуру" і припинити "кампанію помсти". Мер Міннеаполіса Джейкоб Фрей прямо заявив: "Я ніколи в житті не думав, що до нас вторгнеться наш власний федеральний уряд", він проти розгортання військ у місті.

"Нам не потрібна подальша ескалація. Нам не потрібні додаткові озброєні війська. Нам не потрібно подальше вторгнення чи окупація, чи як ви це можете назвати. Якщо метою тут є мир і порядок, то є дуже простий засіб для його досягнення, а саме: щоб ICE, війська та всі інші пішли", - сказав міський голова Міннеаполіса.

Тому чиновники в Міннесоті подали позов до суду, намагаючись стримати постійні репресії адміністрації в їхньому штаті, прирівнявши наплив федеральних імміграційних агентів до штату до "федерального вторгнення" та посилаючись на порушення 10-ї поправки Конституції США. Однак адміністрація Трампа просить суддю відхилити цю заяву. 

Громадські лідери та профспілки в Міннесоті закликають до "економічного блекауту" (бойкот роботи, шкіл і покупок), щоб тиснути на владу – це свідчить про те, що протести вже виходять за межі вулиць і зачіпають соціально-економічні сфери. Велике зібрання протестувальників запланована цієї п’ятниці, 23 січня. 

Наразі безпорядки тривають, і місцеві лідери побоюються, що введення військ лише погіршить ситуацію, перетворивши Міннесоту на справжнє поле битви, як у антиутопічному фільмі "Повстання штатів" (2024), де Збройні сили США почала вбивати протестуючих як це робили колись в нацистській Німеччині. 

Грегорі Бовіно: голова ICE та звинувачення в нацистських симпатіях

На чолі операцій ICE стоїть Грегорі Бовіно, фото: соцмережі

На чолі операцій ICE стоїть Грегорі Бовіно, начальник Прикордонного патруля, якого критики звинувачують у нацистських симпатіях. Ще у червні 2025 року Грегорі Бовіно призначили тактичним командиром масової рейдової операції ICE в Лос-Анджелесі, що спричинило масові протести в місті. Після її завершення він переїхав до Чикаго, де очолив нову кампанію, а тепер займається ситуацією у Міннеаполісі. Він відзначається ідейністю поглядів. 

Бовіно став фігурою скандалу після появи в Міннеаполісі в чорному плащі з коміром, що нагадує уніформу СС, і з "нацистською" зачіскою. Соціальні мережі вибухнули порівняннями з Гіммлером. До того ж відео показують, як Бовіно салютує підлеглим жестами, схожими на "Sieg Heil" (нацистське вітання), і грає в "камінь-ножиці-папір" для глузування з сусідів заарештованих. Критики називають це "фашистською пропагандою", а не просто уніформою. 

Але Бовіно заперечує, стверджуючи, що такі плащі видають службі з 1924 року і є "теплим елементом форми". Однак його роль у масових рейдах у Чикаго та Міннеаполісі, де агенти в масках тероризували громади, посилює звинувачення. Не дарма у США судять чоловіка, який оголосив винагороду за вбивство Бовіно, тобто ця фігура як магніт приковує увагу. 

Адже Бовіно уособлює жорсткість політики Трампа, ставши справжньою зіркою американських соцмереж, хоч його образ лише розпалює протести, відзначає New York Times. 

Думки експертів: чи переросте в громадянську війну?

Агенти ICE міністром оборони Пітом Хегсетом, фото: Вікіпедія

Аналітики стурбовані, що заворушення можуть перерости в щось більше, але не в громадянську війну, принаймні в короткостроковій перспективі про це нічого не свідчить.

Протести та суперечки навколо імміграції, хоч і мають глибоке дражливе коріння і зачіпають багатьох, здебільшого мирні і обмежені конкретними політичними вимогами. Навіть критики жорсткої політики зазначають, що в США існують сильні інституційні бар’єри, які стримують ескалацію до широкомасштабного конфлікту.

З іншого боку, дії Трампа мають ширші наслідки. По-перше, як каже директор з імміграційних досліджень в Інституті Катона, Девід Бір, адміністрація президента скоротила кількість легальних в'їздів більше, ніж нелегальних, і створила більше іммігрантів без документів, припинивши легальні статуси більшої кількості людей, ніж було депортовано. Це також має економічні наслідки і створює додаткові витрати. А, по-друге, як пише The Hill з посиланням на соціальні опитування, президент Трамп стикається з ознаками того, що його імміграційні репресії втрачають популярність серед американських виборців. Фактично, цими діями він сам "стріляє собі в ногу", особливо перед цьогорічними виборами у Сенат. Мова не лише про опозиціонерів демократів, але деякі виборці-республіканці теж критикують підхід імміграційних офіцерів. 

"Це той тип політичного питання, що може вийти з-під контролю", – сказав республіканський стратег Джейсон Кабел Роу. 

У The Hill наголошують, що імміграція вже давно є однією з сильних сторін президента Трампа, і він виграв свій другий термін частково завдяки обіцянкам жорсткої політики на кордоні та масових депортацій. Але надто агресивні дії його адміністрації мають зворотний ефект – викликавши різкий опір у суспільстві і знижують рівень його підтримки. Однак Трамп продовжує наполягати на своєму, а його протеже захищають президента та ICE, якому все більше американців не довіряють. 

"Ми не зупинимося, доки не будемо впевнені, що всіх небезпечних людей затримають, притягнуть до відповідальності, а потім депортують назад до їхніх країн", – сказала міністр внутрішньої безпеки США Крісті Ноем, тобто невідомо, коли ICE буде наказано зменшити свої агресивні дії.

Таким чином адміністрація Трампа створює проблеми не лише у зовнішній політиці – підриваючи трансатлантичну безпеку через конфронтацію з союзниками та зазіхання на Гренландію, – але й свідомо підігріває напругу всередині США. Масові протести, силові сценарії та поляризація суспільства послаблюють політичний вплив президента і розпорошують увагу американського істеблішменту. 

У результаті Вашингтон дедалі більше зосереджується на внутрішніх кризах, замість стратегічного лідерства на світовій арені. Це не лише б’є по довірі союзників, а й об’єктивно не сприяє активній участі США у припиненні війни в Україні та стримуванні російської агресії.

Читайте також: 2026 рік: як новий американський глобалізм ламає прогнози та де в цій грі Україна