Про почуття гумору і відповідальності, російську церкву і порно

Президент пише: “З огляду на викладене та з урахуванням норм Закону України “Про

місцеве самоврядування в Україні” я звернувся до Одеської міської ради з проханням розглянути порушені в петиції питання відповідно до компетенції”.

Якби Одеська міська рада хотіла, вона б і без президента давно знесла Катерину другу. Чи, може, президент вважає, що його звернення примусить одеських депутатів все ж таки віддати це місце порноактору???

Нічого і ні до чого воно не примусить.

Схожа ситуація і з УПЦ МП. Нібито Синод цієї церкви змінив статут і церква стала незалежною від Москви.

Насправді, у новому статуті міститься посилання на грамоту патріарха Олексія ІІ від 27 жовтня 1990 року, якою УПЦ проголошувалася “самостійною та незалежною’. Хоча такою не була.

На сайті УПЦ досі немає, між іншим цього статуту, державної реєстрації він не потребує. А що змінилося?

Предстоятель УПЦ Онуфрій у промові до дня Державності

наголосив, що ми “молимося святому князю Володимиру, щоб він благословив нашу землю, благословив наш народ, щоб він своїми молитвами зупинив кровопролиття, яке є на нашій землі, на великий жаль і великий сум”.

“Але ми віримо і сподіваємося, що молитвами святого князя Володимира Господь зупинить це убивство один одного, і в нас запанує мир”, – сказав предстоятель УПЦ.

Ні слова про те , хто це «кровопролиття» проводить - це російські нацисти.

Наша держава в особі президента, його монобільшості і уряду повинна нарешті зрозуміти, що без деколонізації у політичному, релігійному і політичному житті ворог збереже додаткові важелі для антиукраїнських спецоперацій під час війни.

Можна вимкнути з ефіру проукраїнські телеканали, проігнорувати петицію на їхній захист, закрити очі на Катерину і російську церкву, навіть рекомендувати розглянути доцільність встановлення пам‘ятника порнозірці - це все не є ознаками патріотичного керівництва. Тому маємо не жити у колоніальному минулому, а спільно його перемогти для нашої перемоги.