Про це йдеться у документі, опублікованому на сайті суду.
"Міжнародний суд ООН, головний судовий орган Організації Об'єднаних Націй, проведе публічні слухання щодо попередніх заперечень, висунутих Російською Федерацією у справі щодо звинувачень у геноциді за Конвенцією про запобігання злочину геноциду та покарання за нього (Україна проти Російської Федерації: 32 держави, що вступають у справу) з понеділка 18 вересня по середу 27 вересня 2023 року в Палаці миру в Гаазі, де знаходиться штаб-квартира Суду", – йдеться у повідомленні.
Також зазначається, що слухання розпочнуться з аргументів Росії, а потім - України.
Крім того, на 20 вересня заплановані виступи представників 32 держав, які підтримали Україну у позові проти РФ. Це Німеччина, Австралія, Австрія, Словаччина, Чехія, Бельгія, Хорватія, Данія, Естонія, Фінляндія, Ірландія, Люксембург, Швеція, Болгарія, Канада, Нідерланди, Кіпр, Іспанія, Франція, Греція, Італія, Латвія, Ліхтенштейн, Литва, Мальта, Норвегія, Нова Зеландія, Польща, Португалія, Румунія, Велика Британія та Словенія.
Потреба у створенні спецтрибуналу виникла тому, що Міжнародний кримінальний суд в Україні володіє юрисдикцією тільки щодо скоєних російськими терористами злочинів геноциду, воєнних злочинів і злочинів проти людяності. Агресію Росії розслідувати він не може – Україна не підписала свого часу Римський статут Міжнародного кримінального суду, а РФ у 2016 році відкликала свій підпис. Можливості ООН у даному питанні теж обмежені. Саме тому виникла ідея створити спецтрибунал який отримає юрисдикцію розслідувати скоєний Росією злочин проти миру, дозволить переслідувати в судовому порядку керівництво РФ і не дасть йому уникнути відповідальності.
17 березня Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт Володимира Путіна. Рішення МКС пов'язане з воєнними злочинами Путіна та Львової-Бєлової. Вони підозрюються у незаконній депортації українського населення, зокрема дітей.
9 травня президент України Володимир Зеленський та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн провели саміт 37 країн-учасниць коаліції щодо спецтрибуналу над РФ.
У червні Офіс президента повідомив, що цю ідею підтримали вже 38 країн.
13 червня Зеленський доручив напрацювати проєкт резолюції Генасамблеї ООН щодо необхідності створення спеціального міжнародного трибуналу за злочини РФ проти України, а 1 липня ПА ОБСЄ підтримала створення спецтрибуналу.
Четверта робоча зустріч координаційної групи з напрацювання моделі створення трибуналу відбулася 30 червня у Варшаві.
Парламентська асамблея ОБСЄ 1 липня схвалила резолюцію української делегації щодо дій ОБСЄ в умовах російської збройної агресії. у якій підтримала створення спецтрибуналу щодо притягнення росіян до відповідальності за воєнні злочини в Україні.
3 липня в Гаазі відкрили міжнародний офіс із розслідування вторгнення РФ в Україну, що стане першим кроком до можливого трибуналу для керівництва країни-агресорки.
10 липня в Офісі президента наголосили, що Україну не влаштовує гібридний трибунал для Росії.
Згодом 22 серпня українська влада визнала, що не зможе заручитись підтримкою для запропонованого нею формату трибуналу на основі резолюції Генеральної асамблеї ООН, натомість погодилась на дещо видозмінений гібридний формат.