У Офісі президента пояснили, чому Україна прийняла формат "гібридного трибуналу" щодо злочинів РФ

Про це повідомляє "Європейська правда".

Під час міжнародної конференції щодо спецтрибуналу в Києві заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов пояснив, що українська модель "не злетіла", бо кілька західних столиць, включно з Вашингтоном, побоюються, що їх самих згодом покарають "за російською схемою".

"Доктрина міжнародного права перебуває в заручниках у глобальної політики, у геополітики. І окремі наші партнери побоюються, що цей прецедент буде використаний проти них, бо вони також проводять військові кампанії за кордоном. І про це треба чесно говорити", – заявив він.

За словами Смирнова, Київ тепер вже не відкидає можливість створення так званого інтернаціоналізованого трибуналу, на якому наполягають зокрема США, але за умови, що його основою не має стати українська судова система.

"Це (гібридний трибунал на базі українського законодавства. – ЄП) неприйнятна для України модель. Але створення інтернаціоналізованого трибуналу не обов’язково означає створення трибуналу в українській правовій системі", – пояснив заступник голови ОП.

"Тому компромісом може бути створення інтернаціоналізованого трибуналу як частини судової системи іншої країни, чия судова система викликає довіру", – заявив посадовець, додавши, що каже це "як анонс".

За даними "Європейської правди", спецтрибунал щодо злочину агресії буде створений у Гаазі та діятиме за нідерландським законодавством. Нідерландський уряд вже дав на це попередню згоду.

Гаага зручна через те, що там діють інші міжнародні суди, а також діятиме реєстр злочинів РФ, де будуть зібрані докази масштабів агресії; там мають досвід проведення суду щодо міжнародного злочину – йдеться про справу MH17; а ще в нідерландському праві є прийнятне визначення злочину агресії.

Заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов вважає, що формат створення спеціального трибуналу за злочин російської агресії проти України може бути визначений до кінця року.

Що відомо про створення спецтрибуналу над РФ

Потреба у створенні спецтрибуналу виникла тому, що Міжнародний кримінальний суд в Україні володіє юрисдикцією тільки щодо скоєних російськими терористами злочинів геноциду, воєнних злочинів і злочинів проти людяності. Агресію Росії розслідувати він не може – Україна не підписала свого часу Римський статут Міжнародного кримінального суду, а РФ у 2016 році відкликала свій підпис. Можливості ООН у даному питанні теж обмежені. Саме тому виникла ідея створити спецтрибунал який отримає юрисдикцію розслідувати скоєний Росією злочин проти миру, дозволить переслідувати в судовому порядку керівництво РФ і не дасть йому уникнути відповідальності.

9 травня президент України Володимир Зеленський та президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн провели саміт 37 країн-учасниць коаліції щодо спецтрибуналу над РФ.

У червні Офіс президента повідомив, що цю ідею підтримали вже 38 країн.

13 червня Зеленський доручив напрацювати проєкт резолюції Генасамблеї ООН щодо необхідності створення спеціального міжнародного трибуналу за злочини РФ проти України, а 1 липня ПА ОБСЄ підтримала створення спецтрибуналу.

Четверта робоча зустріч координаційної групи з напрацювання моделі створення трибуналу відбулася 30 червня у Варшаві.

Парламентська асамблея ОБСЄ 1 липня схвалила резолюцію української делегації щодо дій ОБСЄ в умовах російської збройної агресії. у якій підтримала створення спецтрибуналу щодо притягнення росіян до відповідальності за воєнні злочини в Україні.  

3 липня в Гаазі відкрили міжнародний офіс із розслідування вторгнення РФ в Україну, що стане першим кроком до можливого трибуналу для керівництва країни-агресорки.

10 липня в офісі президента наголосили, що Україну не влаштовує гібридний трибунал для Росії.