"Крок до справжнього міжнародного правосуддя": Мережко про ратифікацію Римського статуту

Про це повідомила кореспондентка Еспресо Катерина Галко.

"На сьогодні МКС є єдиним міжнародно-правовим механізмом та міжнародним судовим органом, завдяки якому ми маємо шанс і надію притягнути до відповідальності російських воєнних злочинців. Тобто це крок до міжнародного правосуддя справжнього. (…) Ризики притягнення до відповідальності завжди існують, але вони мінімізовані", - сказав Мережко.

Він нагадав про 17-ту статтю Римського статуту, відповідно до якої Міжнародний кримінальний суд у Гаазі розглядає лише ті справи, "коли національна система правосуддя не функціонує, не хоче або не може притягати до відповідальності".

Читайте також: Чи потрібна Україні ратифікація Римського статуту?

"Мораторій на 7 років - це також додаткова гарантія. Це стаття 124, там ідеться про перехідні положення, і держава може зробити навіть, як там сказано, не застереження, а заяву з приводу цієї статті. Коли ми постійно наголошуємо, що ми боїмося, що можуть притягати до відповідальності, - це у деяких наших партнерів створює хибне враження, що ми вчиняємо порушення міжнародного гуманітарного права. Насправді це не так, ми намагаємося максимально дотримуватися міжнародного гуманітарного права і взагалі міжнародного права", - заявив народний депутат.

• У середу, 21 серпня, український парламент підтримав ратифікацію Римського статуту, на базі якого працює Міжнародний кримінальний суд у Гаазі.

Що таке Римський статут

17 липня 1998 року на дипломатичній конференції ООН у Римі 120 держав погодилися створити Міжнародний кримінальний суд (МКС) і підписали Римський статут, який регулює його роботу, зокрема встановлює коло діяльності, юрисдикцію і структуру суду.

МКС має повноваження розслідувати та притягувати до відповідальності за вчинення міжнародних злочинів на території країн, які визнали його юрисдикцію. 

Римський статут встановлює чотири основні міжнародні злочини: геноцид, злочини проти людяності (систематичні вбивства, катування, викрадення тощо), воєнні злочини (напади на цивільну інфраструктуру, приниження противника, позбавлення військовополонених права на справедливий суд тощо) та злочини агресії. Проте в процесі переговорів були розглянуті для внесення й інші злочини, зокрема екоцид. 

Римський статут набув чинності, а відповідно, суд у Гаазі (Нідерланди) почав роботу через 4 роки, коли документ ратифікували перші 60 країн.  

Станом на листопад 2023 року Римський статут підписали 137 держав (Україна – 20 січня 2000 року), але ратифікували лише 124 держави. Україна стала 125-ю. Є держави, які не тільки не ратифікували статут, а й відкликали свій підпис під ним. Зокрема, це зробили США у 2002 році. Президент Джордж Буш-молодший заявив, що МКС загрожує американським військовим і порушує національний суверенітет.

У 2016 році Володимир Путін своїм указом заборонив ратифікацію Римського статуту в Росії – після того, як офіс прокурора МКС почав попереднє розслідування ситуації в Україні після 2014 року.

Прихильники ратифікації Римського статуту в Україні наголошують, що це необхідно, аби повноцінно приєднатися до роботи Міжнародного кримінального суду. Крім того, ратифікація Римського статуту – одна з умов подальшої євроінтеграції України, адже всі члени ЄС є учасниками МКС.

Ті, хто виступає проти, зазначають, що статут несе ризики для українських військових і пропонували дозволити його ратифікацію лише після завершення воєнного стану.