Верховна Рада підтримала ратифікацію Римського статуту

Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк

За це рішення проголосував 281 народний депутат.

Железняк написав, що перед голосуванням нардепам передали листи підтримки від Генштабу та керівника Головного розвідувального управління Міноборони Буданова.

"Дуже важка дискусія була під час розгляду. Було багато виступів і за, і проти", - додав він.

Народний депутат Павло Фролов деталізував, що парламент ухвалив закон №0285. Він додав, що Міжнародний кримінальний суд не матиме юрисдикції щодо громадян України за статтею про воєнні злочини протягом 7 років.

"Ухваленим законом Україна визнала юрисдикцію Міжнародного кримінального суду в Гаазі щодо злочинів проти людяності, геноциду та воєнних злочинів, починаючи з 22 листопада 2013 року, а також злочину агресії, починаючи з 17 липня 2018 року", - написав Фролов.

Ратифікація Римського статуту дасть можливість Україні набути повноправного членства в МКС, подавати кандидатури для обрання суддів та прокурорів до МКС та брати участь в Асамблеї держав - учасниць Римського статуту.

Україна підписала Римський статут у 2000 році. За цей час його ратифікували 123 країни.

Читайте також: Чи потрібна Україні ратифікація Римського статуту?

Перед ухваленням закону у Верховній Раді висловлювали свої думки щодо ратифікації Римського статуту, передає кореспондентка Еспресо Катерина Галко. Зокрема міністр юстиції Денис Малюська підтримав відповідний закон, зазначивши, що він допоможе захистити українських військових.

"Це головне, це є нашою метою. Я розумію, що чомусь репутаційно-комунікаційно Римський статут прив'язали до того, що це послабить юридичний захист наших військових. Це не так, це не відповідає дійсності абсолютно", - сказав Малюська.

За його словами, у 2014 та 2015 роках Верховна Рада прийняла дві постанови про визнання юрисдикції міжнародного кримінального суду, але вони були підготовлені без належного фахового супроводу міжнародних юристів.

Малюська каже, що це призвело до того, що зараз МКС має безлімітну юрисдикцію над українськими військовими. Він додав, що ратифікація Римського статуту дозволить Україні приймати участь у прийнятті рішень щодо діяльності МКС.

"Ми отримаємо права члена Міжнародного кримінального суду після ратифікації Римського статуту з одного боку. З іншого боку ми законно в рамках міжнародного права отримаємо можливість встановити 7 років від юрисдикції МКС вирішень щодо українських військових. Це ключове, українські військові стануть більш захищеними в результаті", - зазначив міністр.

Водночас народний депутат "Голосу", секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко висловився проти відповідного закону. Він вважає, що це може призвести до того, що українські військові повинні будуть доводити те, що вони не є військовим злочинцем.

"Ми не кажемо про те, що їх будуть робити військовими злочинцями, але можуть створитись умови коли кожен наш військовий буде доводити те, що він не є військовим злочинцем. Тому ми маємо зараз відкласти це питання", - зазначив нардеп.

Костенко припустив можливість створення комісії, яка усуне всі ризики для українських військових і потім повернутись до цього питання.

Як фракції голосували за ратифікацію

Фракція "Слуга Народу" - 207 голосів "за", один - утримався.

"Євросолідарність" - 17 утримались.

"Батьківщина" - 1 "за" 

"Платформа за життя та мир"  - "за" проголосувало 16 нардепів.

"Голос" - за проголосувало 5 депутатів, четверо утримались. 

Позафракційні - 9 підтримало ратифікацію, один висловився проти.

"Довіра" - 18 нардепів проголосувало "за".

"Відновлення України" - 15 "за".

"За Майбутнє" - 10 нардепів підтримало ратифікацію.

Позиція "Євросолідарності"

"Європейська Солідарність" підтримує ратифікацію Римського статуту, оскільки це є одним із зобов’язань, які Україна взяла після підписання Угоди про асоціацію.

"Разом з тим першим пріоритетом для держави під час повномасштабної війни є захист і мотивація військових. Тому ми вважаємо норму в урядовому документі, що ратифікація Римського статуту має відбутися після завершення воєнного стану, надзвичайно важливою. "Європейська Солідарність" вважає помилковою сьогоднішню ратифікацію без ретельної експертизи наслідків, які може потягнути за собою це рішення. Саме тому ми пропонували ратифікувати Статут після скасування дії воєнного стану. При цьому варто зазначити, що в Угоді про асоціацію немає чітких часових термінів щодо ратифікації", - йдеться у повідомленні.

На думку фракції, ратифікація цього документу створить можливості для зловживань з боку Росії, її явних та прихованих союзників, які сфабрикують безліч фейкових справ проти українського військового керівництва.

"У російського режиму – великі гроші, довгі руки і розгалужена агентура. Країна-агресор володіє технологіями фабрикування справ, впливу на громадську думку, а відтак і опосередкованим впливом на рішення судів. Ми переконані, що забезпечення, фінансування, боєздатність і захист наших Сил оборони є ключовим  мірилом для будь-якого рішення всіх державних органів під час війни. Вважаємо, що сьогодні органи влади  не повинні вчиняти кроків, спрямованих на демотивацію військових. Навіть побоювання, що українських військових можуть видавати на вимогу Міжнародного кримінального суду, демотивують наших захисників. Поспішні, непродумані кроки наражають на додаткову небезпеку тих, хто й так кожного дня ризикує життями за Україну", - заявили в партії.

Там вважають, що ратифікація Римського статуту вимагала широкої громадської дискусії і комунікаційної кампанії, яка була провалена владою.

"Чимало військових наголошували, що таке рішення в період активних бойових дій є поспішним, проводячи аналогії з США і Ізраїлем, які Римський статут досі не ратифікували. Виходячи з інтересів українських військовослужбовців, захищаючи наших захисників від непродуманих дій політиків, ми закликали відтермінувати ратифікацію цього документу до закінчення воєнного стану, в тому числі враховуючи хорватський, ізраїльський та американський досвід", - підсумували в "Євросолідарності".

Що таке Римський статут

17 липня 1998 року на дипломатичній конференції ООН у Римі 120 держав погодилися створити Міжнародний кримінальний суд (МКС) і підписали Римський статут, який регулює його роботу, зокрема, встановлює коло діяльності, юрисдикцію і структуру суду.

МКС має повноваження розслідувати та притягувати до відповідальності за вчинення міжнародних злочинів на території країн, які визнали його юрисдикцію. 

Римський статут встановлює чотири основні міжнародні злочини: геноцид, злочини проти людяності (систематичні вбивства, катування, викрадення тощо), воєнні злочини (напади на цивільну інфраструктуру, приниження противника, позбавлення військовополонених права на справедливий суд тощо) та злочини агресії. Проте в процесі переговорів були розглянуті для внесення й інші злочини, зокрема, екоцид. 

Римський статут набув чинності, а відповідно, суд у Гаазі (Нідерланди) почав роботу через 4 роки, коли документ ратифікували перші 60 країн.  

Станом на листопад 2023 року Римський статут підписали 137 держав (Україна – 20 січня 2000 року), але ратифікували лише 124 держави. Україна стала 125-ю. Є держави, які не тільки не ратифікували статут, а й відкликали свій підпис під ним. Зокрема, це зробили США у 2002 році. Президент Джордж Буш-молодший заявив, що МКС суд загрожує американським військовим і порушує національний суверенітет.

У 2016 році Володимир Путін своїм указом заборонив ратифікацію Римського статуту в Росії – після того, як офіс прокурора МКС почав попереднє розслідування ситуації в Україні після 2014 року.

Прихильники ратифікації Римського статуту в Україні наголошують, що це необхідно, аби повноцінно приєднатися до роботи Міжнародного кримінального суду. Крім того, ратифікація Римського статуту – одна з умов подальшої євроінтеграції України, адже всі члени ЄС є учасниками МКС.

Ті, хто виступає проти, зазначають, що статут несе ризики для українських військових і пропонували дозволити його ратифікацію лише після завершення воєнного стану.

• Напередодні комітет з питань зовнішньої політики та міжнародного співробітництва Верховної Ради України рекомендував парламенту ратифікувати Римський статут.
• Голова комітету Олександр Мережко зазначив, що це питання, яке має дуже довгу історію, обговорюють давно й була змога висловити всі аргументи. Говорячи про ризики для бійців ЗСУ від ратифікації Римського статуту, Мережко зазначив, що є певні запобіжники, які дають змогу захистити наших військових. 
• Нардепка Ірина Геращенко натомість зазначила, що у військових є питання щодо часу ратифікації Римського статуту, а комунікаційну кампанію влади з цієї теми назвала проваленою.