Офіс президента дізнався, що квартира співвласника "Кварталу 95" Міндіча перебувала під прослуховуванням: Луценко про скандал з НАБУ й САП

Про це в ефірі Еспресо сказав політик, капітан ЗСУ Юрій Луценко.

"Хочу підкреслити, що особливо цинічно всі ці спроби підм'яти під себе НАБУ і САП виглядають на тлі тих жахливих атак, які ми бачили з Харкова, з Одеси, з усієї лінії фронту, з усіх міст, які перебувають під ударами російських фашистів.

І саме в цей момент у Верховного Головнокомандувача знаходиться час ініціювати зміну незалежного статусу НАБУ та САП. Звісно ж, щось мало статися. І воно сталося. Річ у тім, що Офіс президента кілька тижнів тому дізнався, що квартира співвласника "Кварталу 95", пана Міндіча, перебувала під оперативним та законним прослуховуванням НАБУ.

У цій квартирі збиралися люди, які найближчі до чинного президента. У цій квартирі обговорювалися і політичні, і бізнесові питання. Пан Міндіч - це великий бізнесмен, який займається й енергетикою, і багатьма іншими речами, зокрема торгівлею зброєю на мільярди. І коли в Офісі зрозуміли, що все це зафіксовано, почалася бліцатака на НАБУ", - зазначив Луценко.

За словами політика, щоб підтвердити це, достатньо відкрити текст прийнятого під тиском Банкової закону про НАБУ і прочитати одну новелу, яку мало хто помітив. Згідно з цим законом, підозру керівнику Офісу президента та його заступникам тепер може вносити лише Генпрокурор, якого він же і призначив.

"Зрозуміло, кого захищав цей закон. Тому й спробували здійснити атаку, яка зводилась до одного простого: Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру фактично підпорядкували Генпрокурору. Таким чином Генпрокурор сам міг би визначати, хто з прокурорів розслідуватиме справу. Ба більше, він мав би доступ до всіх справ. Окрім цього, йому ще додали суперповноваження - забирати справу і передавати її в будь-які правоохоронні органи.

Це вже було. Бо на початку свого керівництва керівник НАБУ пан Кривонос посприяв тому, що справа проти пана Татарова, заступника Єрмака, була забрана з НАБУ й передана, як у нас кажуть, "на поховання" до СБУ. Там її й закрили.

Тобто забрати ризикову для політичного керівництва країни справу по корупції з НАБУ і передати її в будь-які інші, підконтрольні Офісу президента органи можна було саме за допомогою цього нового закону. Все дуже просто", - зауважив Луценко.

Політик також зазначив, що мета цього закону - встановити контроль над діяльністю НАБУ, аби запобігти розслідуванням, які могли б торкнутися оточення президента.

"Ніхто не помітив, що пан Міндіч виїхав і не повернувся. Тобто цей закон мав за мету зупинити дії детективів НАБУ щодо оголошення підозри та подальших процесуальних дій стосовно корупційних дій найближчого оточення пана Єрмака і пана Зеленського", - наголосив Луценко.

Що передувало

22 липня президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт, прийнятий на засіданні Верховної Ради, деякі пункти якого обмежують повноваження Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) та підпорядковують їхню діяльність генпрокурору. Дані у картці законопроєкту тричі змінювали: спочатку закон повернули з підписом президента, згодом помітка зникла, а за деякий час у картці знову зʼявився підпис Володимира Зеленського.

Після голосування у Верховній Раді тисячі українців у великих містах вийшли на мирні протести, вимагаючи накласти президентське вето на закон, що значно обмежує повноваження  антикорупційних органів.

Європейський Союз висловив серйозне занепокоєння ухваленням українського закону № 12414 про обмеження незалежності НАБУ і САП. За словами речника Єврокомісії Ґійома Мерсьє, ці структури є ключовими для антикорупційних реформ і мають діяти автономно, щоб підтримувати довіру громадськості та просувати євроінтеграцію.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн особисто звернулася до президента Зеленського з вимогою пояснень, наголошуючи на неприпустимості компромісу з принципів верховенства права — особливо у контексті кандидатства України в ЄС.

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос заявила, що втрата незалежності НАБУ є "серйозним кроком назад" та може підірвати шанси України на вступ до ЄС. Представники Франції та Німеччини також висловили занепокоєння, закликавши Київ переглянути закон і зберегти інституційні запобіжники незалежності цих органів.

Загалом у Брюсселі вважають: цей закон ставить під загрозу інституційну стійкість України, її демократичний курс і підтримку з боку західних партнерів, особливо враховуючи військовий контекст та євроінтеграційні плани.

24 липня нардепи зареєстрували в Раді свій законопроєкт, який має повернути незалежність НАБУ й САП.

Натомість Зеленський 24 липня погодив текст іншого законопроєкту, який зміцнить систему правопорядку й гарантуватиме незалежність антикорупційних органів. Цього ж дня згодом він вніс у Верховну Раду законопроєкт про посилення повноважень НАБУ й САП. У відомствах повідомили, що брали участь у розробці, законопроєкт відновлює усі процесуальні повноваження та гарантії.