Поєднання культур закупівель ДОТ і АОЗ буде непростим, - Жумаділов

Про це повідомляє кореспондентка Еспресо Діана Польова.

Директор АОЗ Арсен Жумаділов вважає, що нових серйозних ризиків унаслідок об’єднання не виникає, однак окрему увагу доведеться приділити юридичному супроводу контрактів, які виконує ДОТ. Найбільш уразливими можуть виявитися контрагенти, які побоюються зміни відповідального замовника.

"Але через те, що у ДОТ 99,9% контрагентів це резиденти, тобто це наші українські компанії, немає десь арбітражів міжнародних і так далі, в принципі цей ризик є мінімальний, він не є значущим. Якби було об'єднання на базі ДОТ, і приєднувався б або реорганізовувався б, цей ризик був би дещо більш значущим. Ним треба було б щільніше управляти, з тим щоб ті контрагенти, які не резиденти, або ті компанії, які іноземні, які з нами працюють, чітко зрозуміли, що правонаступництво зберігається, за контрактами виплати будуть", — зазначив Жумаділов.

Він також наголосив на відмінностях у корпоративній культурі двох організацій: ДОТ працює більш відкрито, тоді як АОЗ має "військовий" формат. На його думку, інтеграція культур буде непростою.

Серед важливих реформ, що тривають у рамках оновлення системи закупівель, — впровадження реєстру авторизованих постачальників. Це інструмент, який дозволяє формалізувати співпрацю з перевіреними компаніями та уникнути ризикованих партнерств. Компанії, які не дотримуються умов контрактів, зокрема у випадках прострочень або невиконання зобов’язань, можуть потрапити до чорного списку.

"Щоб це не був щоразу ручний підхід, коли, наприклад, подобається якась компанія - з нею працюємо, не подобається - пишеться довідка про те, що вбачаються ризики через те, що мало інформації в інтернеті. Це несерйозна робота, має бути чіткість і ясність", — пояснив Жумаділов.

Він додав, що, таким чином, є білий список, чорний список і величезна кількість компаній, які ще не відомі, але які зараз вхоплюють, "щоб віднести або в перший, або в другий списки".

За словами Сергія Пролубщикова, керівника офісу наземної техніки АОЗ, якщо у 2023 році менше половини закупівель припадало на український ОПК, то у 2024-му цей показник зріс до понад 70%.

"На цей момент у нас залишилась така ніша для постачання боєприпасів, де поки переважають іноземні постачальники. Але український ОПК набирає обертів і в цьому напрямі, тому ми вважаємо, що у 2026 році вже переважна кількість контрактів буде саме з вітчизняними виробниками", — зазначив Пролубщиков.

За його словами, процеси реорганізації вже дали позитивний ефект: змінилася нормативна база, оновлено структуру штатів, пришвидшено процес укладання контрактів, створено нову колегію, яка оперативно розглядає всі ключові рішення.

• 6 березня Арсен Жумаділов залишив посаду гендиректора Державного оператора тилу. Натомість його призначили на посаду директора Агенції оборонних закупівель.