"Резервіст" і "солдат резерву" у "Резерв+": що означає, пояснення юристки

Про те, що він означає і на що варто звернути увагу, якщо ви таке побачили, розповіла юристка Дар'я Тарасенко

Хто такі резервісти

Згідно із законодавством, резервіст – це особа, яка проходить військову службу у військовому резерві.

"На перший погляд може здатися, що йдеться про повноцінну військову службу, а отже про статус військовослужбовця. Однак це не зовсім так. В Україні існує окремий вид служби – служба у військовому резерві. Формально вона вважається проходженням військової служби, але фактично не передбачає постійного перебування в армії. Водночас статус резервіста накладає на особу додаткові обов’язки, навіть більші, ніж у звичайних військовозобов’язаних", – каже юристка.

Особливо чітко різниця проявилась на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році. Тоді військовозобов’язані повинні були з’явитися до ТЦК та СП після отримання повістки. А резервісти ж мали інший обов’язок – самостійно прибути до ТЦК та СП одразу після оголошення загальної мобілізації.

Тобто вже 24 лютого 2022 року резервісти повинні були без додаткових викликів з’явитися до відповідних органів або військових частин.

Крім того, раніше стати резервістом, пояснює Тарасенко, можна було виключно добровільно. Після початку війни у 2014 році до законодавства внесли зміни, які передбачили можливість зарахування до резерву без особистої згоди.

Зокрема, резервістами в примусовому порядку можуть ставати звільнені військовослужбовці, якщо вони: придатні за станом здоров’я, відповідають професійно-психологічним вимогам, підходять для служби у військовому резерві.

Резервісти та військовозобов’язані: у чому різниця

Одним з найскладніших питань, чи є резервісти окремою категорією, чи це – підвид категорії військовозобов’язаних. Законодавство не дає однозначної відповіді.

"В одних нормах ці категорії перелічуються окремо (призовники, військовозобов’язані, резервісти), в інших – резервісти згадуються як частина військовозобов’язаних. На практиці навіть фахівці не завжди можуть дати чітке пояснення. Втім, логічніше вважати, що це різні категорії, які мають окремий правовий статус і різні обов’язки", – йдеться у відео правозахисниці.

Іншим проблемним питанням можуть стати підстави для відстрочки резервістів. Існує стаття 39-1 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу", яка регулює відстрочку саме для призову резервістів. Однак вона застосовується лише до спеціального виду служби (призову резервістів), який фактично не використовується.

Якщо ж резервіста призивають за мобілізацією, застосовується інший закон "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а саме стаття 23. 

"І тут виникає проблема, бо у статті 23 прямо зазначено "військовозобов’язані", резервісти окремо не згадуються. Водночас у деяких частинах цієї ж статті формулювання вже не обмежується лише військовозобов’язаними, що створює плутанину", – наголошує юристка.

Чи поширюються підстави для відстрочки на резервістів

Якщо буквально тлумачити закон, то підстави з частини 1 статті 23 (інвалідність, догляд за родичами тощо) застосовуються лише до військовозобов’язаних. Резервісти під ці норми можуть не підпадати. Це виглядає нелогічно, каже юристка, адже виникають ситуації, коли формально можна призвати резервіста з інвалідністю або особу, яка здійснює постійний догляд за близькими.

Дар'я Тарасенко переконана, що така ситуація є прогалиною в законодавстві, а не свідомою позицією законодавця.

Оновлення "Резерв+" і новий статус

Після чергового оновлення додатку "Резерв+" багато користувачів побачили новий запис – "солдат резерву". Це викликало логічні запитання, на кшталт: чи означає це автоматичне набуття статусу резервіста, чи вплине це на можливість бронювання, чи змінює це право на відстрочку.

На практиці також виникли технічні проблеми, розповідає Дар'я Тарасенко.

"При онлайн-оформленні відстрочки через додаток система могла відмовляти, водночас при подачі документів у паперовій формі відстрочка надавалась. Це свідчить про те, що цифрові інструменти ще не повністю коректно відображають правовий статус особи", – каже вона.

Що означає запис "солдат резерву"

Поява такого запису не завжди означає, що особа фактично є резервістом у юридичному розумінні. 

Щоб це визначити, потрібно звернути увагу на наказ про зарахування до резерву, записи у військовому квитку, наявність прив’язки до конкретної військової частини. Саме ці документи мають вирішальне значення, а не лише запис у додатку.

"Якби система працювала ідеально, то запис "солдат резерву" однозначно означав би статус резервіста з усіма відповідними наслідками. Однак на практиці все значно складніше. Є невідповідність статусів у системі. У багатьох користувачів одночасно відображається – "солдат резерву", статус "військовозобов’язаний". Це виглядає суперечливо через технічні причини", – пояснює юристка.

Наразі програмне забезпечення зокрема реєстр "Оберіг", фактично не відображає окремо статус "резервіст". Навіть у тих осіб, які точно є резервістами, система може показувати "військовозобов’язаний".

Крім того, часто разом із записом "солдат резерву" відображається – "потребує базової загальної військової підготовки". Це означає, що людина не проходила службу і не має військової підготовки.

Але це суперечить самій суті резерву, адже резервістом не може бути особа без досвіду служби чи підготовки, каже фахівчиня. А тому один із таких записів є некоректним. І з великою ймовірністю – саме позначка "солдат резерву".

А що з бронюванням

На практиці виникають ситуації, коли у додатку вказано "військовозобов’язаний", але при спробі бронювання система відмовляє через статус "резервіст". Це означає, що у реєстрі є додаткове поле зі статусом, але користувач його не бачить. Однак, саме воно використовується при перевірках.

У результаті одна особа успішно проходить бронювання, а інша, з такими ж даними в інтерфейсі, отримує відмову.

Станом на зараз, Тарасенко виділяє дві основні версії, чому так стається. Перша – це технічна помилка. Ймовірно, розробники могли переплутати категорії "запас" і "резерв", а, як наслідок – масово відобразили некоректний статус у додатку. Якщо це так, то проблема має бути виправлена, і вона не матиме серйозних наслідків.

Друга – зміна статусу в реєстрі. У такому випадку можливі проблеми з бронюванням, складнощі з оформленням відстрочки, інші юридичні обмеження.

Якщо у "Резерві+" одночасно пише "солдат резерву" і "потребує базової підготовки", то, з високою ймовірністю, припускає Тарасенко, йдеться про технічну помилку. Проте повністю ігнорувати ситуацію юристка не радить. Щоб уникнути ризиків, можна звернутися до ТЦК та СП, подавши письмовий запит із проханням підтвердити категорію обліку (резервіст чи військовозобов’язаний) і надати підстави для її встановлення.

"Наразі ситуація потребує офіційного роз’яснення. Очікується, що Міністерство оборони пояснить причину масової появи статусу та уточнить його юридичне значення. Також внесе зміни до програмного забезпечення. Ідеальним рішенням було би встановити для резервістів окреме чітке відображення статусу, а для військовозобов’язаних – коректне позначення "запас", – наголосила Тарасенко.