Різанина в Самашках: як росіяни у Чечні вбили сотні людей, серед яких були і діти, і старі

Еспресо розповідає про подію, що сталася за 27 років до трагедії в Бучі, однак здійснена тим самим народом і з тим самим почерком, знищення цивільного населення чеченського села Самашки.

Передумови та ультиматум

У 1991 році Чеченська республіка проголосила незалежність, а 26 травня 1992 року  підписала міжурядову угоду з Росією про повне виведення російських, (колишніх радянських) військ з території республіки. Цим договором РФ юридично визнала незалежність Чеченської держави. Однак уже в грудні 1994 року розпочалася Перша російсько-чеченська війна, яку в Росії називали "операцією".

Самашки були великим селом на 2100 дворів (кожен двір – це 2-3 житлові будинки). До війни тут проживали майже 15 тисяч осіб, станом на квітень 1995-го – приблизно втричі менше. Село мало стратегічне значення, бо розташоване за 10 км від чечено-інгушського кордону, через нього проходить автотраса Ростов – Баку та залізниця. 

Станом на квітень 1995 року, коли село атакували окупанти, у Самашках не було військових республіки Ічкерія. Бійці внутрішніх військ МВС, ОМОН та СОБР швидко здолали хаотичний спротив селян. Старійшинам, які намагалися перемовинами стримати росіян, генерал-лейтенант МВС Романов, який ховався під псевдонімом "Антонов", озвучив ультиматум –  здати 264 автомати, 2 кулемети та одну БМП, а також безперешкодно пропустити частини в село. 

"Але керівництво села за бажання не могло виконати всі ці вимоги. За місяць до вторгнення на вимогу жителів загін чеченських збройних сил залишив село. У Самашках просто не було такої кількості зброї, не говорячи вже про БМП", – йдеться на сайті правозахисної організації "Меморіал", яка на даний момент уже ліквідована в Росії та визнана "небажаною організацією". 

Каральна операція

Жителі села зуміли зібрати лише 11 автоматів, після чого росіяни розпочали "зачистку". Дії російських силовиків не мали ознак військової операції, це була каральна акція проти цивільного населення. Військові розстрілювали беззбройних жителів, у тому числі жінок та старих людей. Підпалювали будинки, де хтось ще був живий. Двори та підвали, де намагалися сховатися мирні жителі, закидували гранатами.

"Загони "спецназу" прочісували будинок за будинком. Людей витягували на вулиці, били, катували, розстрілювали на очах у родин, спалювали живцем. Часто – просто тому, що "не так подивилися". Свідки описували, як в одній хаті спалили одразу кількох дітей. В іншій вбили стару жінку, бо та не могла встати з ліжка. Один з чоловіків пережив розстріл, прикинувшись мертвим серед тіл. Йому вдалося втекти і він першим доніс світові про те, що сталося в Самашках", – описує ті події "Націоналістичний портал".

Так 8 квітня пострілами з бронетехніки, що проїжджала, вбили 18-річну Хаву Гунашеву, 61-річного Абдул-Рашида Хусейнова та 16-річного Резвана Хусейнова. Тоді ж убили чи смертельно поранили пострілами здалеку ще шістьох людей, коли ті перебували у себе на подвір'ї чи на вулиці поряд з будинком. Жителі села були змушені ховати загиблих просто у дворах. 

"Багатьох людей поранило осколками гранат, кинутих у кімнати та підвали житлових будинків. Ці поранення виявилися смертельними для Залуби Явмірзаєвої, 96-річного Мовсара Оспанова та 66-річного Джуніда Шуіпова. Поранених уламками гранати батька та доньку – Насруддіна Базуєва та Раїсу Масаєву – силовики потім добили", – йдеться на сайті "Меморіалу", який встановив особи та обставини смерті десятків селян.

Зафіксовано численні повідомлення свідків про навмисне спалювання російськими військовослужбовцями тіл загиблих. Військові закидали трупи у підпалені будинки, або обливали їх бензином та підпалювали.

Розстріл на місці затримання, іноді після побиття, став найпоширенішою причиною загибелі чоловіків у Самашках 7-8 квітня. Правозахисники задокументували щонайменше 30 таких убивств. Багатьох людей відвезли до фільтраційного пункту, після чого дехто зникав безслідно.

Жертви масових убивств

У ході бойових дій у сільській місцевості постійного підрахунку жертв серед цивільного населення не вели ані федерали, ані чеченці, ані неурядові організації. Російське командування просто постійно повідомляло про "великі втрати бойовиків", нічого не згадуючи про жертви серед мирного населення. Хоча, як стверджуть правозахисні організації, найчастіше гинули та страждали саме мирні жителі.

Міжнародна організація Human Rights Watch, яка займається захистом прав людини, наголошувала, що російські правоохоронці категорично заборонили гуманітарним організаціям, правозахисникам та журналістам доступ до Самашок впродовж двох днів після завершення їхньої насильницької операції. 

Згодом в Самашках працювали представники Наглядової місії правозахисних громадських організацій. До серпня вони склали поіменний, але, очевидно, неповний список загиблих 7-8 квітня. Правозахисники достовірно встановили загибель 103 мешканців села, у тому числі 13 дівчат та жінок, а також 20 чоловіків віком від 61 року. Наймолодшому із загиблих було 15 років. Лише про чотирьох мешканців села відомо, що вони загинули зі зброєю у руках. Щонайменше половина ідентифікованих жертв загинули не внаслідок невиборного вогню – військові вбили їх навмисно.

Схожі цифри з'явилися в західній пресі.

"Більше немає серйозних сумнівів щодо того, що сталося в цьому малолюдному чеченському фермерському селі на початку минулого місяця. Обставини досі нечіткі. Але результати – ні. Понад 3000 російських солдатів захопили село, облили його будинки бензином і підпалили їх, а також відкрили вогонь по неозброєних жінках, дітях та літніх людях, убивши понад 100 із них", – йшлося в замітці The New York Times.

У матеріалі пишуть, що впродовж трьох днів військові відмовлялися пускати до села представників Червоного Хреста чи будь-якої правозахисної організації. Протягом цього часу багато поранених у Самашках не отримували медичної допомоги, а на четвертий день було вже надто пізно.

"Я бачила, як вони вбивали дітей, жінок і людей похилого віку. Вони кидали гранати в підвали. Вони хотіли, щоб ми чинили опір. Вони продовжували кричати, щоб ми віддали їм солдатів. Але тут не було солдатів. Жодного. Покажіть мені могилу хоча б одного солдата, який загинув у цьому місті", – цитував NYT 60-річну Віру Магамодову, яка ховалася в підвалі, поки не припинилися постріли та крики. 

Міжнародний комітет Червоного Хреста (ICRC) оголосив про те, що загинуло приблизно 250 цивільних осіб. На думку Amnesty International – " понад 250 осіб", за заявою старійшин села Самашки, жертвами нападу стали понад 300 осіб.

Самашки - найбільш наочний приклад того, яким чином військове командування федеральних сил "робило оцінку" втрат противника і серед мирного населення, пише "Меморіал".

11 квітня представник МВС на засіданні урядової комісії з Чечні заявив кореспонденту НТВ, що за офіційною інформацією у селі вбили 120 бойовиків, а громадянське населення нібито вийшло перед штурмом. Наступного дня Центр громадських зв'язків МВС повідомив, що в ході операції у Самашках убили 130 "дудаєвців". Тобто керівництво МВС визнало факт загибелі 7-8 квітня у селі понад сто людей з чеченського боку, але віднесло їх усіх до "озброєного супротивника".

Пізніше, врозріз із озвученою версією, командувач угрупуванням федеральних військ у Чечні генерал-полковник Куликов, відповідаючи на запит депутата Держдуми Злотникової, повідомив, що у Самашках "персональним урахуванням втрат бойовиків незаконних збройних формувань ніхто не займався".  

Наслідки різанини

16 квітня в новинах національного російського телебачення було зачитано заяву, написану трьома організаційними групами "Маршу матерів за життя та співчуття". У тексті описано деякі звірства, скоєні російськими військами в Самашках, включаючи спалення людей та вбивство жінок та дітей, пригадує портал War Resisters' International. Потім ведучий повідомив про "іншу точку зору" на те, що сталося в селі, і почав проводити інтерв'ю зі Станіславом Говорухіним, головою парламентської комісії. Той заявив, що написане в тексті – це брехня та "пропаганда Дудаєва", яку поширює Російський комітет солдатських матерів, Чеченська жіноча організація. Він заявив, що ніхто не постраждав, жертвами нападу стали кілька вбитих жінок, і що він бачив лише кілька зруйнованих будинків. 

Широкий розголос подій у Самашках змусив прокуратуру розпочати розслідування. Слідча група з'явилась у селі один раз. Її члени оглянули місця злочинів, взяли свідчення у частини постраждалих та свідків. Ексгумацію похованих тіл не проводили. У 1997 році справу припинили "за відсутністю складу злочину", оскільки нібито "військовослужбовці діяли у стані крайньої потреби та необхідної оборони".

За спостереженням Human Rights Watch (HRW), це був найвідоміший випадок вбивства цивільного населення в Першу російсько-чеченську війну. Російська опозиціонерка Анна Політковська порівнювала Самашки із чеськими Лідицями, де в 1942-му нацисти чинили масові вбивства: все чоловіче населення старше 16 років (172 особи) було розстріляно, жінок (172 осіб) було відправлено в концентраційний табір, з дітей (105 чол.) залишені були діти віком до одного року і діти, придатні для онімечення, а решта (82 особи) були знищені в таборі смерті.

Щодо Самашок, то очевидці тої війни стверджують, що це село не було унікальним.

"У Чечні ми пам'ятаємо Самашки. Та Самашки – це те, що вилізло у медіа, а таких Самашок було дуже багато. Ось таких подій, що сталося у Бучі, у Чечні було дуже багато. І вони продовжуватимуть це робити, це їхній почерк", – цитує "5 канал" чеченського бійця, який воює проти росіян в Україні.

Це підтверджував також консул і представник уряду Чеченської республіки Ічкерія в Одесі Аюб Ісаков. 
"У чеченську війну з мільйона населення загинуло понад 300 тисяч, понад 40 тисяч дітей і є дуже багато зниклих безвісти. У в'язницях сидять десятки тисяч. Були у нас Самашки, Алди – населені пункти із такими назвами. Це як Буча та Ірпінь, вони схожі. Так майже у кожному селі було. Ми не мали засобів показати, що над нами творять. Сьогодні є засоби масової інформації, щоб показати. У кожного є телефон, який може сфотографувати. А нам тоді не вірили, що вони вбивали", – зазначав Ісаков в інтерв'ю "Суспільному".

Щодо міжнародної реакції на масові вбивства, то в 1995 році Європейський Союз 12 разів засуджував порушення Росією гуманітарного права, включаючи застосування невибіркової та непропорційної сили, блокування гуманітарної допомоги та, зокрема, звірства, скоєні проти цивільного населення в Самашках.

Було заморожено угоду про партнерство та співробітництво з Росією, але згодом позиція Європи пом'якшилася, а активні занепокоєння поступово згасли.