Штрафувати користувачів: чи можливо побороти піратські кіносайти в Україні. Пояснюємо

За даними Bloomberg, Україна у 2024 році увійшла до сімки країн з найвищим рівнем споживання піратського контенту, поступаючись лише США, Індії, Росії, та маючи однаковий рівень піратства з Великою Британією, Канадою та Туреччиною. На українців припадало 3% від всіх нелегальних переглядів. Дехто називає Україну "цифровим Сомалі". Тобто піратські сайти залишаються дуже популярними в Україні попри їхнє блокування та антипіратські закони. 

Еспресо розповість детальніше про боротьбу з піратськими сайтами в Україні, причини їхньої "живучості" та чи є шанси на реальний прогрес.

Масштаби проблеми: UAKino у десятки разів популярніший за Netflix

_{Фото: UAblocklist, аналітика за 2024 рік}

Боротьба з піратськими сайтами в Україні ведеться на основі Закону "Про авторське право і суміжні права". За дотримання норм відповідає Департамент інтелектуальної власності при Міністерстві економіки, тоді як розслідуванням порушень в інтернеті займається Кіберполіція. У 2023 році в Україні набув чинності новий Закон "Про медіа ", який також передбачає блокування доступу до російських сайтів, включно з піратськими кіносервісами. Також держава приєдналася до міжнародної платформи WIPO ALERT, що допомагає боротися з піратством, перекриваючи таким сайтам можливість заробляти на рекламі.

За порушення авторських прав в Україні передбачені штрафи –  від 5 100 до 17 000 гривень, виправні роботи або навіть позбавлення волі на строк до двох років. А за рекламу азартних ігор на піратських ресурсах із переліку WIPO ALERT можуть оштрафувати вже на понад 3 мільйони гривень.

Однак попри це, за даними SimilarWeb, у 2024 році вісім піратських ресурсів входили до 50 найвідвідуваніших сайтів в Україні, тоді як легальні стрімінгові платформи, такі як Netflix чи Apple TV+, не потрапляли до цього списку. Наприклад, сайт UAKino посідав третє місце за відвідуваністю (щоправда, на сьогодні він займає шосту сходинку). Тобто досі значна частина українців віддає перевагу безкоштовним піратським ресурсам, попри доступність легальних, але платних альтернатив. Відзначимо, що в цьому списку топ-50 досі є і російські сайти, наприклад, yandex.ru та декілька російських порносайтів. 

Цікаво те, що піратські сайти не лише порушують права інтелектуальної власності, але й часто пов’язані з російським впливом. Багато з них, як зазначає ініціатива "Чисте небо", використовують контент держави-агресора, що становить додаткову загрозу в умовах війни. Окрім цього, такі ресурси можуть поширювати шкідливе програмне забезпечення та використовувати дані користувачів у незаконних цілях.

Зусилля влади та ініціатив: головний інструмент – блокування 

Антипіратська боротьба в Україні ведеться на кількох рівнях – від владних структур до громадських ініціатив та міжнародної співпраці. Та головним інструментом залишається блокування доментів. 

Найважливішим державним органом, який відповідає за боротьбу з піратством в інтернеті є Національна рада з питань телебачення і радіомовлення. Цей орган регулярно оновлює перелік заборонених медіасервісів, які вважаються пов’язаними з державою-агресором або піратською діяльністю.  Загалом, за даними ініціативи "Чисте небо", станом на квітень 2025 року було заблоковано 577 піратських сайтів.

Власне, що громадська ініціатива "Чисте небо", заснована у 2013 році, об’єднує 19 учасників і 12 партнерів, серед яких ключові гравці медіаринку України. Її мета – сприяти розвитку легального контенту та боротися з піратством. "Чисте небо" активно співпрацює з правоохоронними органами, провайдерами та міжнародними партнерами, щоб блокувати піратські ресурси. Також варто згадати і про Українську Антипіратську Асоціацію, яка вже маже 20 років займається розвитком законодавства з питань авторського права та інформує населення про основні моменти пов’язані з піратством в Україні.

Хоча законодавство України передбачає відповідальність за порушення авторських прав, механізми притягнення до відповідальності власників піратських сайтів залишаються недосконалими. До того ж більшість таких ресурсів зареєстровані за кордоном, що ускладнює судові переслідування.

Стосовно міжнародної співпраці, показовим є випадок, що стався в 2019 році. Тоді в Нідерландах було закрито стрімінговий плеєр Moonwalk, який використовували близько 80% піратських сайтів російськомовного сегмента, зокрема HD Rezka, Baskino та ГідОнлайн. Це стало значним ударом по піратській інфраструктурі, хоча ефект був тимчасовим. Адже порушники мають чимало способів, щоб обійти законодавство. 

Чому піратські сайти не зникають: попит породжує пропозицію

Незважаючи на всі зусилля, піратські сайти демонструють вражаючу стійкість, наче, та гідра, якій, стявши одну голову, виростають дві на її місці.

Основні причини цього – так звані дзеркала та швидке відновлення. Піратські сайти створюють численні дзеркала – альтернативні доменні імена, які дозволяють відновити доступ до контенту після блокування. Наприклад, після блокування основного домену HD Rezka (rezka.ag) з’являються нові, такі як rezka-ua.tv. За даними Forbes, у січні 2025 року Нацрада намагалася вдруге за два роки заблокувати HD Rezka, Baskino та Filmix, але сайти продовжили працювати через нові домени.

Інший важливий фактор – технічна адаптивність. Піратські ресурси використовують сучасні технології, такі як CDN (Content Delivery Network), хмарні сервіси та розподілені сервери, що ускладнює їхнє відстеження та блокування. Часто сервери розташовані за межами України, що потребує міжнародної координації для їхнього закриття.

Ще одна проблема пов’язана зі співпрацею з провайдерами. Бо хоч Нацрада видає розпорядження про блокування тих чи інших сайтів, та не всі інтернет-провайдери виконують їх однаково ефективно. Зокрема, у 2023 році 87% опитаних провайдерів вважали блокування сайтів неефективним. Найпопулярніший спосіб блокування з боку провайдерів – заміна IP-адрес на локальних DNS-серверах та блокування IP-адрес на рівні маршрутизаторів.  

Та не варто забувати і про старий перевірений метод обходу блокувань – використання VPN-додатків. Вони дають можливість користувачам отримувати доступ до заблокованих ресурсів, фактично ігноруючи зусилля держави щодо захисту авторських прав. Тому важливо розуміти: проблему створюють не лише ті, хто запускає і підтримує роботу піратських сайтів, а й самі користувачі. Адже споконвіку в економіці діє залізне правило: попит породжує пропозицію.

Саме високий попит на безкоштовний контент зумовлює масову популярність піратських ресурсів, і причина тут насамперед економічна. Легальні сервіси, як-от Netflix, Megogo чи Amazon Prime, вимагають регулярної щомісячної підписки, що для частини українців є серйозним фінансовим навантаженням на фоні економічної нестабільності, низьких зарплат і війни. Безкоштовний доступ до фільмів та серіалів через піратські сайти залишається привабливою альтернативою для багатьох. Тим більше, що ні одна платна платформа не має у своїй базі всіх популярних фільмів, отже треба платити за кілька підписок. Натомість безкоштовні часто мають весь популярний контент. 

Крім того, варто враховувати і культурний аспект: покоління, яке виросло у 90-х та 2000-х, звикло сприймати інтернет як простір безкоштовних можливостей. Тоді масово використовували програми на кшталт µTorrent, скачували музику, фільми, ігри, не замислюючись про права авторів. Тому й сьогодні мова йде не лише про доступність чи ціни – а й про зміну свідомості та формування нової культури споживання контенту, де визнається цінність інтелектуальної власності. Адже за створення якісних фільмів, серіалів і музики завжди хтось має платити – чи це буде глядач напряму, чи через інші легальні механізми.

Чи є боротьба імітацією: рубання гілок, а не коріння 

Насправді питання, чи є боротьба з піратськими сайтами імітацією, не має однозначної відповіді. 

Адже з одного боку, зусилля влади та громадських ініціатив мають помітні результати. За даними SimilarWeb, заблоковані сайти втрачають позиції в рейтингах. Наприклад, rezka.ag упав з 9-го місця у вересні 2023 року до 41-го у лютому 2025 року, а rezka-ua.tv – з 10-го до 517-го. На березень цього року з нелегальних кіносайтів у топ-50 в Україні залишаються лише: UAKino, gidonline.fun, filmix.my, rezka.ag та kinokrad.my. 

Тим часом Нацрада регулярно додає до переліку все нові заборонені піратські домени, яких зараз налічується майже 600 (загалом в Україні заблоковано 41 670 сайтів). Відповідно, власникам цих сайтів, доводиться міняти домени, а глядачі гублять їх, що створює зменшення переглядів. Однак це не міняє загального попиту на піратські фільми. 

Швидке відновлення піратських сайтів через дзеркала та їхня висока популярність свідчать про обмежену ефективність поточних заходів. Блокування часто виглядає як "гра в кота і мишу": щойно один домен закривають, з’являється інший на яким треба знову "полювати". Адже виявлення піратського сайту, розгляд запиту на блокування та ухвалення рішення займають значно більше часу, ніж перенесення піратського контенту на новий домен чи IP-адресу.

Власне, це і створює враження, що боротьба носить поверховий характер, не зачіпаючи кореня проблеми – інфраструктуру піратських ресурсів і попиту на їхні послуги. Бо усунення цього – найскладніше завдання. 

Сьогоднішні дії можуть навіть виглядати, як реагування на політичний запит суспільства – продемонструвати боротьбу з російським контентом у час війни, що, безперечно, важливо, але досі немає довгострокової дієвої політики спрямованої на захист прав інтелектуальної власності в цифрову епоху. Бо ще у 2023 році Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення внесла до списку заборонених 11 популярних піратських ресурсів, серед яких були такі сайти, як HDrezka, Baskino, Filmix, Kinogo та Гідонлайн. Ця новина викликала резонанс, проте на практиці це не призвело до їхнього повного зникнення з інформаційного простору: більшість із них досі діють, хоча справді втратили позиції. 

Що з цим робити: не лише блокувати сайти, але й штрафувати користувачів

Крім створення труднощів для роботи сайтів внаслідок їхнього блокування, можна робити їх невидимими для Google. Власне, що один із найшвидших способів обмежити доступ до піратського контенту – подати скаргу DMCA (порушення авторського права). Це можна зробити за кілька хвилин через спеціальну форму, а розгляд триває від кількох днів до тижнів. У разі успіху Google видаляє сторінку з пошуку, однак сам сайт залишається доступним за прямим посиланням. Тобто варто розуміти, що скарга стосується лише конкретної сторінки, а не цілого домену, у кращому разі ви видалите якийсь фільм. 

Більш системний підхід запропонувала міжнародна платформа WIPO ALERT, до якої Україна приєдналася навесні 2024 року. Бо тепер сайти, підозрювані в порушенні авторських прав, вносяться до міжнародного "чорного списку" й втрачають доступ до реклами та платіжних систем, таких як Visa, Mastercard чи PayPal. А це головний їхній дохід – перегляд реклами користувачами. В Україні також діють зміни до Закону "Про рекламу", які передбачають штрафи за розміщення реклами на піратських ресурсах.

Однак, як наголошують фахівці, тільки покарання власників сайтів проблему не вирішить. Потрібний системний підхід і до штрафування користувачів за перегляд нелегального контенту. Тим більше, що у багатьох країнах покарання за споживання піратського контенту діють давно і мають строгий характер: в Японії – до двох років ув’язнення, в Італії – штраф до 5000 євро, у Німеччині – від 155 до 1000 євро за кожне порушення. 

В Україні теж почали інформувати користувачів про такі порушення. Вперше це відбулося у 2023 році. Ними стали власники терміналів Starlink, які завантажували неліцензійні фільми. За повторні порушення їм можуть навіть блокувати доступ до інтернету.

Тобто ефективна боротьба з піратством – це не лише тиск на сайти, а й зміна культури споживання контенту, яка, власне, й породжує проблему, яку ускладнює складне фінансове становище багатьох українців. 

Важливим рішенням також може стати запуск в Україні IP-суд. Адже ефективний захист інтелектуальної власності (IP) є ключовим для інноваційної економіки, особливо для IT, фармацевтики, агробіотехнологій, медіа та креативних індустрій. У 2017 році указом президента України було ініційовано створення Вищого суду з питань інтелектуальної власності (IP-суду), але він досі не функціонує. Запуск IP-суду міг би прискорити розгляд справ, уніфікувати практику, підвищити кваліфікацію суддів і пришвидшити розгляд справ пов'язаних з піратським контентом. 

Однак без доступних легальних альтернатив і врахування економічної ситуації українців піратство залишатиметься складною проблемою.

Читайте також: Експерт Харюк розповів, як РФ може втрутитися у вибори в Україні в разі електронного голосування