"Українська ідентичність трималася на спільноті та послідовності": канадський дипломат Ващук про діаспору

Таку думку висловив канадський дипломат українського походження, надзвичайний і повноважний посол Канади в Україні (2014—2019), бізнес-омбудсмен в Україні з січня 2022 року Роман Ващук у проєкті "Європейці" з Лесею Вакулюк на Еспресо. 

"Це вдалося (його батькам зберегти українську ідентичність у Канаді, - ред.) через певний організаційний кістяк. Тут треба ще відзначити, чим відрізнялася ця післявоєнна еміграція саме через ці табори. Люди там не мали нормальної праці, тобто мали багато вільного часу -  або ходили до школи, або займалися громадським життям. Це були свого роду такі трирічні курси громадської діяльності із не дуже добрим харчуванням. "Пласт", рідні школи - все вже відповідно до уявлень того покоління організовувалися. Мої батьки фактично зустрілися в "Пласті", там вони і познайомилися. Це була така ціла система соціалізації, яка їх при тому тримала. Однак вони ставилися скептично до політиканства старшого покоління, і тут вони в мені бачили небезпечні рецидиви. Бо казала мені мама, що мій тато постійно по якихось засіданнях ходив і десь там Україну будував в якихось народних домах, тому вона його рідко коли бачила: "А тепер ти ще починаєш ходити". Люди просто шукали, не маючи Facebook чи TikTok, інші способи,  організації, які були нейтральніші за змістом і були товариськими для молодих людей, можливістю пізнавати Канаду, природу, таборування. Це все якось взаємо себе  доповнювало", - сказав він.

Роман Ващук також розповів, як його батькам вдалося прищепити йому українську мову, хоч народився він уже в Канаді. 

"Послідовність, у нас дома ми розмовляли тільки по-українськи. І вони постійно придумували щось цікавого для нас, що можна було б з тою мовою чи культурою робити. Я скажу, крамольну  річ - мій тато часто відвідував радянську книгарню "Українська книга" і там вибирав книжки про техніку, про те, що видавалося в Україні українською мовою в 1960-70-х роках, щоб для нас мати ще такі речі, які не тільки зводилися до народних пісень, щоб  ми мали якийсь сучасніший контент, як тепер кажуть. Кожен мусить при вихованні дітей якось пристосовуватися і модернізувати програму, навіть якщо старі інституції ще цього не зробили. Треба батькам взяти на себе певний тягар, але тепер, очевидно, з розвитком комунікацій стало значно легше", - зазначив він.

Читайте також: У розв'язанні поодиноких проблем Україна - геніальна, але суспільні атавізми гальмують поступ країни, - експосол Канади в Україні Ващук