В Україні запрацював Реєстр лобістів: кому можна законно платити за вплив на нардепів

З 1  вересня 2025 року вводиться в дію прийнятий у 2024 році закон "Про лобіювання". Відтепер в Україні є чіткі правила, які дозволяють розмежувати лобізм як легальний метод впливу на ухвалення рішень, в тому числі змін до законодавства, у яких зацікавлені "замовники" та корупцію. Що саме змінюється та як функціонуватиме Реєстр прозорості, який також розпочинає роботу з 1 вересня у матеріалі Еспресо

Що передбачає закон про лобіювання

Закон про лобіювання ухвалили  виконання вимог у межах вступу України до ЄС. Головним інструментом є Реєстр прозорості, який фактично буде реєстром лобістів. Це платформа, яка збирає, обробляє й оприлюднює дані про суб’єктів лобіювання та їхню звітність. Власником і адміністратором Реєстру є НАЗК.

"Для бізнесу це означає можливість відкрито впливати на державні рішення не через "сірі" схеми чи неформальні зв’язки, а шляхом зареєстрованої та прозорої лобістської діяльності. Для держави — це інструмент почути приватний сектор у відкритому діалозі на рівних, враховувати інтереси бізнесу під час розробки політик. Для суспільства – це гарантія, що державні рішення ухвалюються не на користь вузьких груп, а з урахуванням широкої публічної дискусії Запуск інституту лобіювання – фундаментальний крок, щоб державна політика в Україні формувалася чесно, прозоро та відповідно до європейських стандартів”, – заявив голова НАЗК Віктор Павлущик.

У НАЗК уточнили, що початок функціонування Реєстру означає, що особи, які здійснюють лобіювання – вплив чи спробу впливу, зокрема на органи державної влади, щодо ухвалення нормативно-правових актів у власних чи комерційних інтересах бенефіціарів, зобов’язані отримати статус суб’єкта лобіювання. Для цього вони мають подати до Реєстру відомості, заповнивши відповідну реєстраційну форму, доступну після авторизації.

Що таке законне лобіювання

Відповідно до закону, лобіювання – діяльність, що здійснюється з метою впливу (спроби впливу) на об’єкт лобіювання в комерційних інтересах бенефіціара (за винагороду, що отримується прямо або опосередковано, та/або з оплатою фактичних витрат, необхідних для її здійснення) або у власних комерційних інтересах особи та стосується предмета лобіювання.

Умовно: група забудовників може найняти лобіста – окрему особу чи компанію, яка просуватиме вигідні їм зміни до законодавства, що стосується будівництва, землекористування тощо. І саме цей лобіст комунікуватиме з профільними комітетами, шукатиме аргументи, аби переконати депутатів та суспільство, що ці зміни потрібні. Він також може організовувати конференції та інші заходи, проводити інформаційну кампанію тощо.

Тепер усі ці суб’єкти лобіювання, тобто лобісти чиїхось інтересів, мають бути внесені до Реєстру прозорості та що пів року подавати звіти щодо лобіювання.

Хто не може бути ані лобістом, ані замовником

При цьому у законі є чималий перелік тих, хто не може бути суб’єктом лобіювання, тобто отримувати винагороду за лобіювання чиїхось інтересів. Це зокрема, особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування під час перебування на відповідній посаді та впродовж одного року після звільнення з посади або припинення її повноважень на посаді. Тобто усі державні посадовці, народні депутати, судді, керівники органів місцевого самоврядування, поліцейській тощо. Не можуть бути лобістами також політичні партії та релігійні організацій тощо.

Також у законі передбачено, що лобістами не можуть бути фізичні чи юридичні особи, пов’язані з РФ чи підсанкційними особами.

Усі ті, хто за законом не можуть бути лобістами, не можуть також бути замовниками лобіювання. Умовно, Кабмін, який ініціює прийняття законопроєкту, не може найняти собі компанію, яка лобіюватиме просування цього документа.

На які рішення влади заборонено впливати через лобіювання

Закон також передбачає низку рішень влади, на які заборонено впливати через лобіювання. Так, не може бути предметом лобіювання нормативно-правовий акт щодо:
1) оголошення загальної або часткової мобілізації;
2) введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного стану;
3) оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру;
4) використання Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань;
5) введення в Україні або в окремих її місцевостях надзвичайного стану;
6) оголошення окремих місцевостей зонами надзвичайної екологічної ситуації;
7) зміни території України;
8) амністії.

• 23 лютого 2024 року Верховна Рада ухвалила закон "Про доброчесне лобіювання". Тоді прогнозували, що він набере чинності не пізніше, ніж 1 січня 2025.