Я лягла на труну сина і просто заснула рівно на одну хвилину, - Іванка Крипʼякевич-Димид

Про це вона розповіла у програмі "Європейці" із Лесею Вакулюк на Еспресо. 

"Ця Іванка, яка була до 18 червня 2022 року, вона померла, її нема. Народилася інша особа. Вона схожа тілесно на цю Іванку, що ви знали, до 2022 року. Але це був мій крик народження, моя реакція. Димеди дійсно ламають всі стереотипи. І мені, в принципі, було все одно. Мені реально було все одно. Я просто просила дітей, які були зі мною: діти, якщо я буду робити щось таке не ок, що буде виходити за межі людського, скажімо, якогось, просто зверніть мені увагу. Просто підійдіть, покладіть руку на плече і скажіть: Мамо, стоп! Досить. Ну, бо там кидатися в яму чи щось таке от витворяти я би не хотіла, але хто знає, як моє тіло буде реагувати на це все. І в мене був дуже дивовижний містичний досвід, коли я торкнулася труни, бо я не бачила Артемка. Я не встигла на опізнання. І тоді був такий конвеєр, тоді ховали трьох одночасно, чи трьох після нас мали ховати", - розповіла вона.

Іванка Крип’якевич-Димид зазначила, що мала декілька хвилин на прощання із сином. 

"І я просто з тією липовою гілкою, тому що липа дерево, липень, народження, запах, я про це вже говорила, просто з тим усім отак лягла на труну і в мене, ну це тільки буває при дії Святого Духа, це не можна викликати такий стан в собі, це не була медитація чи гіпноз, чи якісь клінічна смерть, я просто заснула рівно на одну хвилину. Я заснула і впала в глибокий сон. Психологи вводять людину в гіпноз чи в транс, щоб змінити минуле, щоб зайти в минуле і там щось поміняти і переконати свій мозок, що цього не було, що ти міг зробити інакше чи прожити цю мить інакше і мені не те що приснився, я просто побачила свого сина на подушці у віці, скажімо, рочок чи два, коли дитину купають ввечері і оці пахучі за день на сонці настояні подушки, і лежить ця прекрасна голівка кучерява з пахучим волоссям. Я відчула цей запах сина. І потім наступна мить це був вже юнак, 27-річний, ну не так просто лягти на груди 27-річному юнакові, треба попросити його дозволу. І я його спитала, чи я можу притулитися. Це було щось надзвичайне, бо я прекрасно розуміла, де я знаходжуся, це гарнізонний храм, що це похорон мого сина, що тут стоїть єпископ, тут понад 20 священиків стояло, всі друзі Михайла, всі його учні і що стоїть моя родина, моя вагітна донька, моя мама, якій 80 років. Я це все чудово усвідомлювала. З іншого боку, я знаходилася на грудях свого сина. І оце був той прекрасний сон, і це була ця колискова. Ось так мало бути", - додала вона.

Читайте також: Я, яка була до 18 червня 2022 року, коли загинув син, померла. Народилася інша особа, - Іванка Крипʼякевич-Димид