З початку року на порушення мовного закону в інтернеті поскаржилися 421 раз: це вдвічі менше, ніж торік

Про це повідомив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Зокрема, він нагадав, що інтернет-представництва (в тому числі вебсайти й сторінки в соціальних мережах) органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій державної й комунальної форм власності, медіа, зареєстровані в Україні, а також суб’єкти господарювання, що реалізують товари й послуги в Україні та зареєстровані в Україні, мають бути державною мовою. Також можуть існувати версії іншими мовами. Водночас із 16 липня 2022 року версія інтернет-представництва державною мовою повинна мати не менше за обсягом та змістом інформації, ніж іншомовні версії, та завантажуватись за замовчуванням для користувачів в Україні.

Кремінь зазначив, що величезна кількість інтернет-ресурсів за останні два роки створили сторінки українською мовою.

"Але, на жаль, є й такі, що цього досі не зробили або з якихось міркувань тримають стартову сторінку іноземною мовою. Тому в 2024 році за скаргами громадян було розпочато 161 захід державного контролю стосовно суб’єктів господарювання, які вдалось встановити. Більшість інтернет-ресурсів на момент проведення заходів державного контролю усунули порушення мовного закону", - поінформував Кремінь.

За словами мовного омбудсмена, станом на 10 вересня 2024 року вже винесено 49 попереджень та накладено 16 штрафів за порушення 27-ї статті (за відсутність українськомовної версії сайту або за завантаження сайту за замовчуванням недержавною мовою).

Кремінь наголосив, що Офіс уповноваженого перевіряє кожну скаргу на порушення мовного закону в інтернеті й у разі підтвердження фактів штрафує порушників.

• У лютому 2024 року Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь розповідав, що у 2022-2024 роках наклав 34 штрафи за порушення мовного законодавства, порушники сплатили 125,8 тис. грн.