За тиждень прохання залишити "Історію України" окремим предметом підписали 1700 учених, учителів і батьків

Про це на прикладі освітян Полтави розповідає "Суспільне".

"Міністерство освіти і команда визначних істориків України будуть працювати над дорожньою картою і уже визначати програми, підручники до цього документу. Є уже модельні програми для 5-го, 6-го класу, де вчитель обирає інтегрований курс єдиний, то, мабуть, уже починаючи з 8-го чи 7-го класу буде йти розробка цього єдиного курсу і робота над навчальними програмами і підручниками", - пояснила консультантка Полтавського центру професійного розвитку педпрацівників Наталія Горпинченко.

За її словами, об’єднання предметів в один усуне дублювання дат і подій. А поєднувати, порівнювати та співставляти історію України зі всесвітньою історією стане простіше.

"Більша частина матеріалу в курсі історії України. Це не менше 2/3 всього масиву", - пояснила Наталія Горпинченко.

Читайте також: Віталій Бесараб. Україна стає епіцентром формування нового світового порядку

З іншого боку, існує занепокоєння, що матеріал з історії України не буде в пріоритеті під час викладання нового об'єднаного курсу.

"Історію треба вивчати глибше, ширше, у більшому обсязі. Сьогодні якраз у тому числі в академічних науковців, які причетні до написання підручників і так далі, є побоювання, що історичний матеріал, який стосується історії України, буде поступатися матеріалу зі всесвітньої історії. Є побоювання того, що "історія України" знову буде відсунута на другий план, втратить свою пріоритетність", - зазначила зі свого боку професорка педуніверситету докторка історичних наук Людмила Бабенко.

Як наголосила історикиня, найбільша відповідальність за впровадження такого нововведення лежатиме на вчителях. Саме вони мають на високому рівні володіти теоретичними знаннями з цих двох предметів та вміти логічно поєднувати їх між собою.

Понад 1700 підписів незгодних

Тим часом противники зникнення "Історії України" як окремого предмету продовжують ставити підписи під відкритим листом на ім'я міністра освіти Оксена Лісового з проханням утриматися від об'єднання двох навчальних курсів. За останній тиждень там з'явилося не менше 1700 підписантів.

Це передусім доктори та кандидати історичних наук, аспіранти, а також їхні колеги - філологи, правники, політологи, філософи, культурологи, економісти та інші викладачі та вчені з науковими ступенями. 

Доктори історичних наук: Віктор Брехуненко, Олександр Музичко, Микола Лазарович, Анатолій Філонюк, Сергій Корновенко, Микола Зеркаль, Елла Бистрицька, Василь Футала, Віктор Гудзь, Віктор Доценко, Володимир Газін, Сергій Адамович, Олександр Комарніцький, Андрій Заяць.

Читайте також: Лісовий хоче об'єднати шкільну "Історію України" з "Всесвітньою історією". У науково-педагогічній спільноті з цим не всі згодні та збирають підписи

Кандидати історичних наук: Анатолій Грушковецький, Богдан Паска, Людмила Божук, Богдан Строцень, Андрій Шевченко, Тетяна Дацюк, Віталій Степанков, Микола Посівнич, Віталій Гайсенюк, Леся Халецька, Владлен Орлов, Олексій Самойлов, Людмила Гусак, Владислав Берковський, Людмила Коваленко та багато інших.

У додатку до листа можна знайти директорів навчальних закладів, завучів.

Окрім того, є сотні підписів учителів історії й інших предметів та батьків з різних міст і сіл України, серед яких військові, чиновники, підприємці, митці, релігійні діячі, музейники.

Хто проти з політиків і відомих людей

Не погоджуються зі зникненням "Історії України" як окремого шкільного предмета народні депутати від "Європейської Солідарності" Володимир В'ятрович та Софія Федина, екснардепи Ігор Лапін і Юрій Діденко, дипломат Роман Безсмертний, ексголова, а нині заступник голови Української республіканської партії Ростислав Новоженець, письменник Андрій Кокотюха, автор історичних і краєзнавчих книг Роман Клочко.

У Львівській обласній раді фракція ВО "Свобода" ініціювала та зареєструвала звернення депутатів до Міністерства освіти і науки щодо недопущення злиття предметів "Історія України" та "Всесвітня історія".

Міністерство каже, що на реформу піде не менше 5 років

Аби втілити намічене МОН слід розробляти нові навчальні програми, затверджувати нові підручники, адже зараз історія інтегровано вивчається не завжди й не всюди.

"Зараз є єдиний курс історії на першому циклі базової освіти, це 5-6 класи. Попереду ще 7, 8, 9, 10, 11 класи. Це мінімум 5 років для впровадження зазначених ідей", - сказав в інтерв'ю "Громадському радіо" генеральний директор Директорату шкільної освіти МОН України Ігор Хворостяний.

Читайте також: Сергій Громенко. Про історію в школі: а географія у нас одна, чи українська - окремо?

У впровадженні єдиного шкільного предмета "Історія: Україна і світ" головне освітнє відомство посилається на досвід країн Заходу, на що опоненти відповідають тим, що, окрім України, жодна країна Європи чи Північної Америки не веде вже понад 10 років війну з Росією і не має такої гострої потреби у формуванні в учнів історичної пам'яті та національної самосвідомості.

Що 2023 року обіцяв Лісовий відносно "Історії України"

В минулі роки Міносвіти пропонувало об'єднати вивчення школярами української та зарубіжної літератури, але під тиском громадськості відмовилося від такого задуму.

Навесні 2023 року, коли Оксен Лісовий отримав міністерську посаду, він публічно обіцяв обов'язково залишити окремими предметами українську мову і літературу, а також історію України.

"Українська мова та література, а також історія України - важливі дисципліни, що допомагають сформувати національну ідентичність. Отже, не може бути мови про те, щоб відмовитися від цих предметів у навчальній програмі", - казав тоді Лісовий.