Таку думку він висловив у етері Еспресо
"Я думаю, що ми наближаємось до періоду змін у владі. У 2024 році з ймовірністю 90% ми точно побачимо новий Кабінет Міністрів України. Тобто будуть намагатись повісити частину всіх проблем та провалів на нинішній уряд. Тим більше, що такі зміни не вимагають нових виборів", - пояснив Рейтерович
Політолог наголосив, що Зеленський легко замінить своє оточення, якщо це буде потрібно
"В залежності від розвитку ситуації та відсутності реакції на застереження наших партнерів, а також наростання обурення населення, Зеленський змушений буде приймати рішення щодо власного офісу. Дивлячись на попередні дії нашого президента, я гадаю, що якщо буде потрібно, то він легко пожертвує й замінить своє оточення. Він легко знайде заміну тим, з ким йому зараз комфортно працювати. Якщо для нього стоятиме питання або він, або хтось інший, то вибір очевидний”, - додав він.
У травні 2023 року очільник Парламентської асамблеї Ради Європи Тіні Кокс заявляв про необхідність провести в Україні вільні та чесні вибори, попри війну. На це секретар Ради нацбезпеки й оборони України Данілов категорично відповів: "Жодних виборів, включно з президентськими й парламентськими, в Україні під час дії воєнного стану бути не може".
У серпні віцеспікер Ради Корнієнко сказав, що є щонайменше три категорії людей, які не зможуть взяти участь у виборах. Перша категорія — біженці. За словами Корнієнка, такої кількості інфраструктури, яка дасть змогу проголосувати всім охочим, за кордоном просто немає. Друга категорія — внутрішньо переміщені особи. Тут можуть виникнути проблеми з обліком і формуванням списків. Третя категорія — військові.
7 вересня секретар РНБО Данілов сказав, що Україна програє війну, якщо проведе вибори. "Я можу сказати: щойно агітатори зайдуть в окопи — ми програємо. Не може агітація бути в окопах, а наші люди перебувають в окопах. А завдання держави досить просте — забезпечити голосування кожного", — сказав він.
Водночас низка громадських організацій виступила проти виборів в Україні під час війни, зазначивши, що формальний акт голосування не дорівнює демократії. Також 81% опитаних КМІС виступили проти виборів під час дії правового режиму воєнного стану.
3 листопада нардепка Аліна Загоруйко заявила, що в Раді готуються до виборів після війни. Своєю чергою нардеп Федір Веніславський заявив, що в разі проведення виборів президента під час війни будуть підстави сумніватися в його легітимності.
7 листопада у ЦВК заявили, що вибори під час воєнного стану проводити не можна, тож президент Володимир Зеленський виконуватиме свої обов'язки до закінчення дії цього правового режиму.
17 січня спікер парламенту Руслан Стефанчук заявив, що в питанні проведення виборів під час дії правового режиму воєнного стану ухвалено остаточне рішення