CNN: Трамп націлився на глибоководний видобуток копалин. Чому це може бути небезпечним

Про це повідомляє CNN. 

Як зазначають автори, на глибині тисяч футів під водою зберігаються потенційно вигідні поклади міді, кобальту, нікелю, цинку, марганцю та інших мінералів. Ці ресурси є критично важливими для виробництва комп'ютерних чіпів, сучасних акумуляторів та інших продуктів, необхідних для переходу до екологічно чистої енергетики.

Наразі у світі не ведеться комерційний глибоководний видобуток корисних копалин, хоча компанії роками виступають за його впровадження. Як зазначають у CNN, схоже, вони знайшли нового прихильника в особі Трампа. 

У квітні американський лідер підписав указ, який має стимулювати розвиток комерційного глибоководного видобутку корисних копалин — рішення, що викликає значні суперечки.

Глибокий океан – одна з останніх диких територій планети та найменш досліджене середовище, понад 99% якого залишається невідомим для людства. Вчені застерігають, що видобуток корисних копалин у цих водах може призвести до незворотних пошкоджень видів та екосистем, що еволюціонували протягом мільйонів років.

Де в океані зустрічаються мінерали?

Як зазначають автори матеріалу, глибоководний видобуток корисних копалин націлений на три дуже різні типи екосистем.

Основний інтерес зосереджений на поліметалевих конкреціях – маленьких каменях розміром з картоплину, розкиданих по частинах глибоководного дна океану. Вони утворюються протягом мільйонів років навколо шматка матеріалу, такого як зуб акули чи фрагмент черепашки, і містять метали, зокрема мідь, нікель, кобальт та сліди рідкісноземельних елементів.

Ще одна сфера інтересу – гідротермальні джерела. Вони схожі на димарі, які викидають надзвичайно нагріту, мінералізовану воду з глибини Землі, що потім застигає в осадах, багатих на метали, такі як мідь, цинк, а іноді й золото та срібло.

Існують також підводні гори, які здіймаються на тисячі футів над морським дном і мають кору, багату на кобальт.

Мінерали можна знайти в океанах по всій планеті, але багато видобувних компаній зосереджують свою увагу на ділянці Тихого океану між Мексикою і Гаваями, яка називається зоною Кларіон-Кліппертон, що простягається на понад 3 000 миль і має глибину від 12 000 до 18 000 футів.

За інформацією CNN, Міжнародний орган з морського дна видав 30 ліцензій на розвідку компаніям, більшість з яких знаходиться в зоні Кларіон-Кліппертон.

Які ризики пов'язані з глибоководним видобутком?

Існує велика невизначеність, оскільки про глибини океану відомо дуже мало, але вчені попереджають, що наслідки можуть бути катастрофічними, зокрема це може призвести до незворотної втрати біорізноманіття.

Дослідження вказують, що осадові шлейфи, підняті в процесі видобутку, можуть зашкодити морському життю, як і бруд, що знову скидається в океан з допоміжних суден.

Іншими проблемами є світло та шум. Одне з досліджень виявило, що звуки від глибоководного видобутку можуть відбиватися через океан на більше ніж 300 миль, турбуючи китів, дельфінів та інших істот.

У довгостроковій перспективі існують побоювання, що пошкодження глибоководних ландшафтів може спричинити хвильові ефекти в океані та потенційно вплинути на рибальство.

Видобуток може навіть вплинути на так званий "темний кисень", який, за останніми відкриттями вчених, виробляється нодулями (округлі дрібні виділення мінералів, - ред.) і може допомогти їм розкрити походження життя.

• Нагадаємо, що Україна та Сполучені Штати Америки 30 квітня підписали угоду про створення Інвестиційного фонду з відбудови України.
• Комітет Верховної Ради з міжнародної політики 6 травня підтримав ратифікацію угоди про співпрацю зі США у сфері корисних копалин — як за основу, так і в цілому.
• Верховна Рада України у четвер, 8 травня, погодила ратифікацію угоди між Україною і США щодо корисних копалин.