Про це повідомляє радіо "Свобода".
За відповідну резолюцію 18 січня проголосували 345 євродепутатів, 104 натиснули на червоні кнопки, 29 – утрималися.
У схваленому документі європарламентарі висловлюють "серйозну стурбованість щодо подальшої ерозії демократії, верховенства права й основних прав в Угорщині".
Читайте також: Угорщину можуть залишити без 10,2 млрд євро, розморожених "за запрошення України до ЄС", - кореспондентка зі Страсбурга Тетяна Висоцька
Європейську раду (до неї входять лідери всіх країн-членів ЄС) Європарламент закликає визначити, чи вчинила Угорщина "серйозні й постійні порушення цінностей ЄС" згідно зі статтею 7.2 Договору про ЄС. Вона передбачає можливість призупинення певних прав, включно з голосом у Раді ЄС, щодо держави, яка неодноразово порушувала цінності Євросоюзу.
Втім, щоб активувати процедуру, потрібне одностайне рішення 26 лідерів країн-членів, тобто консенсус мінус один (за винятком Угорщини, яка фігурувала б у такій процедурі).
Євродепутати також засудили дії прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який у грудні минулого року заблокував перегляд довгострокового бюджету ЄС, включаючи пакет допомоги Україні, "з повною неповагою і порушенням стратегічних інтересів ЄС і принципу щирої співпраці". ЄС не повинен піддаватися шантажу, наголошують вони.
Європарламент також висловив жаль щодо грудневого рішення Єврокомісії розморозити понад 10 мільярдів євро для Угорщини, зауваживши, що ця країна "не виконує необхідні реформи щодо незалежності судової системи".
Законодавці вважають, що заходи, необхідні для вивільнення фінансування ЄС, мають розглядати в комплексі й платежі не повинні відбуватися порціями, якщо в котрійсь із галузей залишаються недоліки.
"Парламент розгляне, чи слід подавати судовий позов, щоб скасувати рішення про часткове розморожування коштів, і зазначає, що він може застосувати низку правових і політичних заходів, якщо Комісія порушує свої обов’язки як охоронця договорів, котрий перебуває на сторожі захисту фінансових інтересів ЄС", – йдеться в рішенні.
Зважаючи на ці обставини, Європарламент також сумнівається, що Угорщина зможе прийняти головування в Раді ЄС – на ротаційній основі черга Будапешта настане в другому півріччі 2024-го.
"Якщо посада президента Європейської ради буде вакантною, ці обов’язки ляжуть на прем’єр-міністра Угорщини під час шестимісячного головування країни в Раді. Депутати Європарламенту просять Раду знайти належні рішення для пом’якшення цих ризиків і закликають до реформ процесу ухвалення рішень Радою, щоб припинити зловживання правом вето і шантаж", – резюмують євродепутати.
Резолюції Європарламенту мають насамперед рекомендаційний характер і не є обов’язковими до виконання.
15 грудня Віктор Орбан наклав вето на ухвалення рішення ЄС щодо програми бюджетної допомоги Україні на €50 млрд.
15 грудня повідомлялося, що у ЄС знайшли спосіб обійти блокування Орбаном €50 млрд допомоги для України та назвали термін проведення позачергового саміту.
21 грудня Орбан вигадав нове пояснення, чому виступає проти вступу України в ЄС. Цього ж дня він заявив, що готовий зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським.
9 січня повідомлялося, що Угорщина може зняти своє вето на пакет допомоги від ЄС Україні в розмірі 50 млрд євро за умови, що фінансування буде переглядатися щороку.
10 січня попри спротив Угорщини в Брюсселі проголосували за початок переговорів із Європарламентом про надання Україні макрофінансової допомоги на найближчі чотири роки на суму €50 млрд.
Своєю чергою Орбан запевнив, що не проти допомоги Україні в принципі, але підкреслив, що "ми повинні зробити це таким чином, щоб не завдати шкоди бюджету ЄС". Прем’єр Угорщини наполіг, що будь-яка фінансова допомога Україні має бути відокремлена від бюджету ЄС і пропорційно економіці країн членів.
Словацький прем’єр-міністр Роберт Фіцо після зустрічі з угорським візаві Віктором Орбаном у Будапешті заявив, що підтримує його "законну" боротьбу проти змін до бюджету Європейського Союзу для виділення Україні 50 мільярдів євро допомоги.