Існують навіть чотири версії: Г'юберт про мотиви Трампа щодо Гренландії
Жодну версію, чому Трамп робить заяви стосовно Гренландії, не можна відкидати, починаючи від "золотого купола" і закінчуючи зміцненням його позиції у внутрішній політиці перед проміжними виборами
Про це розповів Роб Г'юберт, директор Центру військових, безпекових та стратегічних досліджень університету Калґарі в інтерв'ю ведучому програми "Студія Захід" Антону Борковському.
"Американці суттєво модернізували свою базу в Гренландії, яка раніше називалася Туле, а згодом була перейменована на Пітуффік. Ще наприкінці 2000-х років Туле була порівняно невеликою базою, яку використовували насамперед для розвідувальної діяльності, зокрема збору електронної розвідки. Але після російського вторгнення в Україну у 2014 році американці почали її системно розбудовувати. Фактично базу інтегрували в космічний компонент ширшої оборонної архітектури — те, що Трамп сьогодні називає "золотим куполом". Проте суть тут значно ширша за саму цю політичну термінологію. База забезпечує спостереження за повітряним простором між США і Росією та є важливою частиною можливостей Америки щодо виявлення й перехоплення ракет різних типів. Саме системи протиракетної оборони і становлять ядро того, що називають "золотим куполом", - прокоментував Роб Г'юберт.
За його словами, у своїх заявах щодо Гренландії мотивація Трампа, за версією The Guardian, полягає в тому, що він це робить в інтересах своїх друзів-мільярдерів, які нашіптують йому на вухо, що "імперіалізм старого зразка знову може бути вигідним".
"Друга версія - прямий прояв нещодавно оприлюдненої Стратегії національної безпеки, в якій Трамп фактично повертає США до логіки "сфер впливу", де, по суті, стає прийнятним, наприклад, захоплення венесуельської нафти. Якщо саме така логіка домінує, то тоді в його картині світу стає прийнятним і вторгнення з метою захоплення Гренландії. Або ж є наступна версія - прояв того, що дехто називає "синдромом божевільного короля" — коли він буквально сидить і каже:"Я стану ще більш войовничим, бо ви так і не дали мені Нобелівську премію миру". Тобто йдеться про поведінку неадекватної особи", - зауважив аналітик.
Г'юберт зазначив, що наразі не до кінця зрозуміло, що саме є рушійною силою в нинішньому контексті такої політики Трампа. Існує навіть четверта версія: зосередившись на міжнародних невдачах, Трамп сподівається ще більше зміцнити свою внутрішню владу в США, особливо з огляду на наближення проміжних виборів. І, на жаль, цю четверту версію також не можна відкидати.
- Раніше президент США Дональд Трамп повідомив про досягнення рамкових домовленостей щодо майбутньої угоди стосовно Гренландії та всього Арктичного регіону після зустрічі з Генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.
- Актуальне
- Важливе