Між Будапештом та Києвом росте напруга, а війна на Близькому Сході відновила поставки російської нафти в Індію. Акценти світових ЗМІ 6 березня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ 6 березня.

Чим довше війна на Близькому Сході, тим більше в України буде проблем 

У New York Times написали про наслідки "близькосхідних скандалів навколо війни в Україні". Американські журналісти зазначають, що тристоронні мирні переговори призупинено, і українська влада побоюється, що американські системи протиповітряної оборони, необхідні для протидії Росії, можуть бути перенаправлені на конфлікт в Ірані.

Після початку бомбардувань Ірану США та Ізраїлем конфлікт швидко розширився. Іран атакував союзників США в Перській затоці ракетами та дронами, що призвело до масового використання перехоплювачів – це виснажило запаси оборонних систем, на які розраховувала Україна проти російських ракет. Зеленський у інтерв’ю RAI та інших заявах визнав ризик: тривала війна може зменшити постачання Україні ППО та ракет. 

Головна дипломатка ЄС Кая Каллас зазначила, що частина оборонних ресурсів уже перекидається на Близький Схід, створюючи проблеми з ланцюгами поставок. 

До того ж плановані на цей тиждень тристоронні переговори (Україна–Росія–США) в ОАЕ скасовано через атаки Ірану на регіон. Зеленський пропонує перенести їх до Швейцарії чи Туреччини, але поки сигналів для відновлення немає. Водночас Київ намагається не втратити увагу світу: Зеленський пов’язує конфлікти через союз Росії з Іраном, пропонує партнерам досвід протидії "Шахедам" та спеціалістів. Україна готова обміняти дрони-перехоплювачі на Patriot чи інші системи ППО – за умови, що це не послабить власну оборону, відзначають американські журналісти.

Натомість президент США знову пропонує Зеленському піти на компроміс і укласти угоду з Путіним, пише The Guardian. 

У The Washington Post зазначають, що Росія бачить можливість отримати вигоду від війни на Близькому Сході. Адже в Кремлі вважають, що тривала війна США може зіграти на руку Росії, підвищивши ціни на нафту та перенаправивши ключову зброю з України.

"Для РФ вбивство верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї стало черговим ударом по мережі антизахідних партнерів Путіна та виявило зменшення впливу Москви на світовій арені, від Близького Сходу до Латинської Америки. Однак, на тлі розчарування через нездатність Росії кинути виклик глобальному впливу президента Дональда Трампа, у Кремлі є надія, що втягування США у тривалу близькосхідну кампанію зіграє на руку Москві – перш за все, у її війні проти України, що є головним пріоритетом Путіна", - пишуть у виданні.

У Der Spiegel теж відзначили, що сотні зенітних ракет Patriot запускаються щодня в регіоні Перської затоки, тому це "ускладнює для німецького уряду забезпечення України цією жаданою зброєю – наслідки можуть бути серйозними".

А у Politico кажуть, що зусилля ЄС щодо зниження цін на енергоносії приречені на провал. 

"Війна з Іраном знову змусила європейських політиків панікувати через високі ціни на енергоносії в блоці, але відповіді на них складні та політично неоднозначні. … Один із варіантів – відновлення імпорту російського природного газу – може спричинити найбільший негайний тиск на зниження цін. Але поки що ця табуйована ідея серйозно не обговорювалася за межами Будапешта та Братислави", - зазначають у виданні. 

Також Індія повертається до російської нафти, пишуть у New York Times. Торговельна угода Індії з президентом Трампом мала припинити імпорт нафти з Росії. Але потім конфлікт на Близькому Сході перекрив альтернативні постачання, тому індійцям дали 30-денний безліміт  на покупку російською нафти. 

Орбан vs Зеленський 

фото: ОПУ

Також західні ЗМІ звернули увагу на загострення політичного протистояння між Угорщиною та Україною, яке все більше виходить за рамки розмов.

У AP написали, що президент Зеленський заявив, що не бажає ремонтувати трубопровід, який постачає російську нафту до Центральної Європи, незважаючи на зростання напруженості із сусідніми Угорщиною та Словаччиною через перебої з постачанням нафти.

Поставки російської нафти до Угорщини та Словаччини були припинені ще з 27 січня після того, як російські атаки безпілотників пошкодили нафтопроводу "Дружба", що перетинає територію України. Однак популістські лідери Угорщини та Словаччини, які на відміну від більшості країн Європейського Союзу продовжують імпортувати російське викопне паливо, звинуватили Україну в навмисному затримуванні поставок. Київ стверджує, що постійні російські удари означають, що проведення ремонтних робіт наражає техніків на небезпеку, і що навіть у разі ремонту "Дружба" залишатиметься вразливою до подальших атак.

"Чесно кажучи, я б не відновлював його. Це моя позиція", – сказав Зеленський журналістам.

Як наслідок, уряд прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, якого вважають найбільшим прихильником Кремля в ЄС, заблокував позику ЄС Україні в розмірі 90 мільярдів євро (106 мільярдів доларів) через переривання поставок нафти та пообіцяв накласти вето на будь-які подальші проукраїнські рішення, доки не відновляться постачання нафти.

Тим часом Орбан, який відстає в опитуваннях перед важливими виборами наступного місяця, посилив агресивну антиукраїнську кампанію в Угорщині, зображуючи країну, що перебуває в скрутному становищі, як екзистенційну загрозу. Він заявив без жодних доказів, що Україна та Зеленський прагнуть банкрутства Угорщини, і попередив виборців, що якщо він програє вибори, країна буде безпосередньо втягнута в конфлікт з Росією.

Виступаючи на економічному форумі в четвер, Орбан заявив, що "ми переможемо, і ми переможемо силою" у суперечці з Україною щодо поставок нафти.

"У нас є політичні та фінансові інструменти, і за їх допомогою ми змусимо їх, безумовно та бажано якомога швидше, знову відкрити нафтопровод "Дружба", – сказав Орбан. – Я не укладатиму жодної угоди, не буде жодного компромісу. Ми їх переможемо".

А вже у п’ятницю, 6 березня, Україна заявила про затримання українських банківських працівників з партією готівки в Угорщині, пише Reuters. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга звинуватив Угорщину у затриманні семи співробітників державного ощадного банку України під час перевезення готівки з Австрії назад до України.

"Насправді, ми говоримо про те, що Угорщина бере заручників і краде гроші, – написав Сибіга. – Якщо це та "сила", про яку раніше заявив пан Орбан, то це сила злочинного угруповання. Це державний тероризм і рекет".

У Bloomberg кажуть, що Європейський Союз розглядає можливість надання Україні фінансової допомоги для ремонту нафтогазового об'єкта "Дружба", оскільки Угорщина та Словаччина блокують підтримку Києва та санкції проти Росії, а також, щоб послабити політичну напругу.

Читайте також: Паніка та дорога нафта: чому в Україні стрімко дорожчає пальне