Перша тристороння зустріч США, України та РФ має на меті вирішити долю Донбасу. Акценти світових ЗМІ 23 січня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ 23 січня.

Путін і далі наполягає на своєму, хоч у США та Україні заявляють про прогрес у переговорах 

Путін приймає Віткоффа у Кремлі, фото: пресслужба російського диктатора

Світові ЗМІ акцентували на тому, що наступні ні будуть важливим для переговорного треку з припинення російсько-української війни. Як пише CNN, США, Україна та Росія готуються до перших тристоронніх переговорів щодо війни.

Переговори відбулися після того, як спеціальний посланець президента Трампа Стів Віткофф та його зять Джаред Кушнер зустрілися з Володимиром Путіним у Кремлі і зустріч тривала понад три години, починаючи з пізньої ночі четверга. Помічник Кремля Ушаков назвав ці переговори "змістовними, конструктивними та, я б сказав, надзвичайно відвертими та конфіденційними".

Але він також попередив, що "без вирішення територіального питання… не варто розраховувати на досягнення довгострокового врегулювання", і додав, що Росія продовжуватиме досягати своїх цілей "на полі бою, де російські збройні сили мають стратегічну ініціативу", доки не буде досягнуто угоди.

Російську делегацію в Абу-Дабі очолить начальник Головного розвідувального управління адмірал Ігор Олегович Костюков. До складу української делегації увійде заступник керівника адміністрації президента та начальник Генерального штабу Андрій Гнатов. Білий дім поки що не коментував зустріч.

За кілька годин до вильоту до Москви Віткофф заявив, що переговори «зводилися до одного питання», натякнувши, що угода, можливо, досяжна.

"Я думаю, що ми звелися до одного питання, і ми обговорили його варіанти, а це означає, що його можна вирішити", – сказав він, виступаючи на заході в Давосі в четвер.

Пізніше європейський чиновник підтвердив CNN, що питанням, про яке згадував Віткофф, була територія, не надаючи подальших подробиць.

Натомість у Bloomberg вважають, що переговори Путіна з послами США йдуть невдало, оскільки в ОАЕ готують новий раунд переговорів. 

"Це був сьомий візит Віткоффа до Путіна за останній рік, оскільки президент США Дональд Трамп наполягав на мирній угоді – поки що безуспішно. Американські та українські чиновники заявили, що досягли значного прогресу в 20-пунктному плані щодо припинення повномасштабного вторгнення Росії, яке тривало майже чотири роки та перетворилося на найбільший конфлікт у Європі з часів Другої світової війни. Однак, Київ і Москва залишаються у глухому куті з ключових питань, включаючи вимоги Путіна щодо території, яка належить Україні та залишається під її контролем", - пишуть журналісти. 

У виданні додають, що Росія наполягає на закріпленні того, що вона називає "Анкориджськими домовленостями", досягнутими на серпневому саміті Путіна з Трампом на Алясці. Це вимагатиме від України передати всю свою східну Донецьку область, а бойові дії вздовж нинішніх ліній зіткнення в південних областях Херсонської та Запорізької областей будуть заморожені. Натомість Україна відхиляє вимоги вивести свої війська з добре укріплених районів Донецька, які путінські військові не змогли окупувати під час бойових дій, що тривають з 2014 року. Пропозиції США передбачали перетворення неокупованої території на демілітаризовану або вільну економічну зону під спеціальним управлінням.

У Reuters теж пишуть, що Путін узгоджує наступні кроки з посланцями США, але Кремль каже, що територія є ключовою. 

"Україна переживає найсуворішу зиму за всю війну, оскільки Росія завдає потужних ракетних ударів та ударів безпілотників по її енергетичній інфраструктурі. Через температури нижче нуля сотні тисяч людей у ​​Києві та інших містах постраждали від тривалих відключень електроенергії та залишилися без опалення. Україна посилається на це як на доказ того, що Путін насправді не зацікавлений у мирі, що Москва заперечує. Вона стверджує, що поступовий прогрес Росії обійшовся їй дорогою ціною", - додають у виданні.

В AP зауважили, що до переговорів Віткоффа та Кушнера з Путіним цього разу приєднався Джош Грюнбаум, голова Федеральної служби закупівель, який є старшим радником Ради миру Трампа, до якої Росію запросили приєднатися. Поки Росія розглядає це запрошення, Путін підтвердив свою пропозицію надіслати раді 1 мільярд доларів із російських активів, заморожених у США, для допомоги у фінансуванні відбудови Гази.

Зеленський розкритикував Європу, а та йому аплодувала 

Володимир Зеленський виступає у Давосі, фото: gettyimages

Крім цього, медіа вписали про виступ президента України Володимира Зеленського у Давосі, відзначаючи його різку критику в бік пасивної Європи. Як написали у The Washington Post, після "вдалої" зустрічі з Трампом Зеленський наполегливо "закликає Європу зробити більше". 

Після майже чотирьох років повномасштабної війни Зеленський описав, як життя в Україні нагадувало фільм "День бабака" з посиленням атак посеред жорстоко холодної зими. Водночас Європа досі не готова захиститися від Росії, сказав він, яка не сповільнила свій наступ з 2022 року. Як наслідок, за словами Зеленського, "потрібен захист Трампа", і жодні гарантії безпеки не функціонуватимуть без Сполучених Штатів. Він наголосив, що Європа має бути єдиною силою: "Європа не повинна бути сумішшю малих і середніх держав".

"Європа любить обговорювати майбутнє, але уникає дій сьогодні, дій, які визначають, яке майбутнє ми матимемо, – сказав Зеленський. – Якщо Путін вирішить захопити Литву або завдати удару по Польщі, хто відповість? … Завтра вам, можливо, доведеться захищати свій спосіб життя".

У The Washington Post наголосили, що промова зібрала овації і, схоже, спочатку не була запланована. Бо Зеленський поспішив дістатися до Швейцарії після того, як Трамп у середу несподівано заявив, що планує зустрітися із Зеленським того ж дня, додавши, що він навіть може "бути в аудиторії".

А у Politico зауважили, що спочатку Гренландія нависла над черговою спробою припинити війну між Росією та Україною, оскільки початок саміту у Давосі був в основному присвячений їй. Тому, коли вдалося нейтралізувати розмови про силове захоплення США цього найбільшого острова завдяки рамковій домовленості, українське питання знову почало привертати увагу. 

Французи перехопили російський танкер "тіньового флоту"

Нафтовий танкер Eagle S стоїть на якорі біля порту Кілпілахті в Порвоо, у Фінській затоці, 7 січня 2025 року, фото: Getty Images

Тим часом французький флот перехопив підозрюваний російський танкер "тіньового флоту" в Середземному морі, пише The Guardian. Президента Емманюель Макрон заявив, що нафтовий танкер було захоплено та обшукано "з урахуванням міжнародних санкцій".

"Сьогодні вранці французький флот вийшов на борт і обшукав нафтовий танкер з Росії, що підпадає під міжнародні санкції та підозрюється у плаванні під чужим прапором", – заявив президент Еммануель Макрон в мережі X.

"Операцію було проведено у відкритому морі Середземного моря за підтримки кількох наших союзників", – додав він, заявивши, що судно було "перенаправлено".

Танкер "Грінч" – це останній із серії суден, пов’язаних з Росією, які були перехоплені США та європейськими державами протягом останніх місяців. Він знаходився між південним узбережжям Іспанії та північним узбережжям Марокко у західному Середземномор’ї, а потім був перенаправлений, йдеться в окремій заяві французької морської поліції.

"Після того, як команда піднялася на борт, перевірка документів підтвердила сумніви щодо правильності прапора, – повідомила Середземноморська морська префектура - Наразі корабель супроводжується національними військово-морськими силами до місця стоянки для подальшої перевірки".

У виданні додають, що ЄС запровадив 19 пакетів санкцій проти Росії з моменту її повномасштабного вторгнення в Україну, але Москва адаптувалася до більшості заходів і продовжує продавати мільйони барелів нафти таким країнам, як Індія та Китай, зазвичай за зниженими цінами.

Читайте також: Давос як діагноз сучасної політики: Захід думає про Гренландію, Трамп робить королівське шоу, а Україна проживає "День бабака"