Поки Україна в тіні світової політики, Росія користає з хаосу на Близькому Сході. Акценти світових ЗМІ 18 червня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 18 червня.

Україна у скрутному становищі після саміту G7

фото: gettyimages

Світові медіа обговорюють одну з найсмертоносніших цьогорічний російських атак в контексті беззубого G7. Зокрема, у The Washington Post написали, що Росія атакувала кілька міст по всій Україні, використовуючи 440 безпілотників та 32 ракети, тоді як Трамп уникнув зобов'язань щодо будь-яких нових санкцій на саміті G7, щобільше, він уникнув зустрічі з Зеленським.

"Щонайменше 24 особи, включаючи громадянина США, загинули та 134 отримали поранення внаслідок масованого нічного нападу на Київ, що стало одним із найсмертоносніших ударів по українській столиці цього року. Тим часом розбіжності у відносинах між країнами "Великої сімки" звели згадки про війну до мінімуму. Ранковий напад стався на тлі ситуації на Близькому Сході, яка змусила Трампа скоротити свій візит на саміт G7 у Канаді, де очікувалося, що учасники обговорять можливість жорсткіших санкцій проти Росії, щоб підштовхнути її до припинення вогню", - пояснюють у виданні.

Показово те, що саміт G7 завершився без спільної заяви щодо України. У резюме саміту, опублікованому у вівторок, його голова, прем'єр Канади Марк Карні, написав, що лідери G7 підтримали зусилля Трампа" щодо досягнення справедливого та міцного миру в Україні"; погодилися, що Росія повинна зобов'язатися дотримуватися безумовного припинення вогню, як це зробила Україна; і заявили, що вони вивчають варіанти тиску на Росію, включаючи санкції. 

"Останні кілька тижнів виявилися особливо смертельними в Україні. За словами української влади, цього місяця Росія випустила через кордон щонайменше 3340 далекобійних безпілотників та 135 ракет. За даними Місії ООН з прав людини, кількість жертв серед цивільного населення за перші п'ять місяців 2025 року зросла на 50 відсотків порівняно з минулим роком", - констатують у The Washington Post.

Як написав президент Зеленський, Путін робить це лише, бо "може дозволити собі продовжувати війну". 

"Він хоче, щоб війна продовжувалася. Погано, коли можновладці закривають на це очі", - натякнув Зеленський на відсутність зустрічі з Трампом, яка мала бути у вівторок.

А у The Guardian вважають, що Україна у "скрутному становищі після саміту G7". 

"Українські дипломати розчаровані, а в деяких випадках озлоблені, відмовою Дональда Трампа зробити Україну пріоритетом після того, як Володимир Зеленський пролетів 5000 миль на конференцію G7 у Канаді, але президент США повернувся додому напередодні зустрічі двох лідерів. Трамп заявив, що йому потрібно зосередитися на ізраїльсько-іранському конфлікті. Ще одним ударом для Києва стало накладення вето США на спільну заяву щодо України, прийняту на саміті, на тій підставі, що формулювання було надто антиросійським і могло б поставити під загрозу переговори з Володимиром Путіним", - пишуть у The Guardian.  

Деякі українські чиновники заявили виданню, що зараз не впевнені, чи варто Зеленському відвідувати саміт НАТО в Гаазі наступного тижня, оскільки немає жодної гарантії, що Трамп там буде.

Також у виданні кажуть, що Європа тепер розраховує на Німеччину як ключового донора оборони. Бо сподівання на американські санкції проти Росії чи відновлення допомоги США Україні згасли, тож Європа мусить нарощувати власне виробництво зброї. Та глава НАТО прагне уникнути кризи, як у 2018 році, коли Трамп критикував Німеччину й погрожував виходом США. 

"Глава НАТО використовує всі свої значні політичні хитрощі та силу переконання, щоб організувати короткий саміт "без несподіванок", на якому фундаментальні розбіжності щодо війни Росії проти України, торгівлі, Близького Сходу та ліберально-демократичних цінностей будуть навмисно виключені", - кажуть у The Guardian.

А у Reuters написали ексклюзив, який підтверджує не зацікавлення Трампа у вирішенні російсько-української війни. Адже адміністрація Трампа в останні тижні відклала міжвідомчу робочу групу, яку вона створила для розробки стратегій тиску на Росію з метою пришвидшення мирних переговорів з Україною.

За словами чиновників, ці зусилля, започатковані раніше навесні, втратили оберти у травні, оскільки учасникам ставало дедалі ясніше, що" президент США Дональд Трамп не зацікавлений у зайнятті більш конфронтаційної позиції щодо Москви".

Що Росія може отримати і втратити через ізраїльсько-іранську війну 

Путін та президент Ірану Пезешкіан, фото: gettyimages

У медіа також обговорюють, що може означати поразка іранського режиму, союзника Кремля, для подальшого міжнародного курсу Росії. Як відзначають у Washington Post, коли Ізраїль  почав бомбардувати Іран, багато хто у РФ побачив у цьому можливість, адже це відвертає увагу та підтримку від війни в Україні.

"Однак, оскільки Ізраїль розширює свої атаки вглиб міст і селищ Ірану, спрямовані на виробництво енергії та виробничі об'єкти, в Росії зростає тривога щодо того, що ізраїльські атаки можуть призвести до зміни режиму в Ірані та потенційної втрати одного з найважливіших союзників Росії в її зусиллях щодо створення "антизахідного альянсу", - пишуть у виданні.

Вони нагадують, що після нещодавнього падіння ще одного давнього союзника Москви в Сирії, будь-який крах іранського режиму буде "набагато серйознішим ударом". Адже Іран більший і є сусідньою країною з РФ (відділяє Каспійське море).

У BBC теж пишуть, що Росія боїться "чергової поразки на Близькому Сході" через конфлікт Ірану з Ізраїлем. Вони зазначають, що ізраїльська операція "Висхідний лев" викликала тривогу в Росії, яка назвала ескалацію на Близькому Сході "небезпечною". Однак російські ЗМІ поспішно вбачають вигоди для Москви: зростання цін на нафту, відволікання уваги від війни в Україні та можливість стати посередником у конфлікті, зміцнивши позиції Росії. 

Проте політологи дотримуються іншої думки, що ескалація несе ризики для Москви, адже Росія не змогла запобігти удару Ізраїлю по Ірану, з яким має стратегічне партнерство. Угода з Іраном не є військовим альянсом, і Москва не готова надавати Тегерану військову підтримку, обмежуючись політичними заявами.

"За останні пів року Росія втратила ключового союзника на Близькому Сході – Башара Асада, поваленого в грудні 2024 року, якому Москва надала притулок. Тому перспектива втрати Ірану як ще одного стратегічного партнера непокоїть Кремль", - кажуть британські журналісти. 

Натомість у CNN вважають, якщо Росія таки втратить ще одного союзника на Близькому Сході, вона "все одно отримає вигоду від хаосу".

Адже у відносинах Росії з Близьким Сходом завжди існувала напруженість. З одного боку, Москва має міцні альянси та економічний вплив у регіоні, з іншого – як провідний виробник нафти, вона виграє від нестабільності, що підвищує ціни на енергоносії. Тому нинішня ескалація, спричинена ізраїльськими ударами по Ірану, послаблює союзника Кремля, але приносить вигоди.

Але справді Росія раз за разом втрачає міжнародні позиції. Іран, ключовий партнер, що постачає "шахеди" для війни в Україні, зазнає ударів, а Москва, попри різке засудження Ізраїлю, не надає військової підтримки. Бо стратегічне партнерство з Іраном не передбачає захисту, і крах іранського режиму може додати його до списку втрачених союзників Росії, таких як Ірак, Лівія та Сирія. 

"Однак конфлікт вигідний Кремлю. Зростання цін на нафту поповнює бюджет, а ескалація відволікає увагу від війни в Україні, де російські атаки посилюються. Москва також бачить дипломатичні можливості: позиціонуючи себе як посередника між Іраном, Ізраїлем і США, Путін прагне відновити статус Росії у світовій політиці. Він уже сигналізував Білому дому про готовність співпраці, зокрема щодо іранської ядерної програми, що може стати новою сферою взаємодії з Вашингтоном за президентства Трампа, поряд з Арктикою чи космосом", - вважають у CNN.

Справді, у Bloomberg відзначали, що ціна на нафту близька до п'ятимісячного максимуму через напруженість на Близькому Сході.

Читайте також: Війна між Ізраїлем та Іраном: які можливі сценарії розвитку подій та як їх відчує світ