Путін хоче розлютити Трампа, а Європа має труднощі з нарощуванням військ. Акценти світових ЗМІ 29 травня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 29 травня.

Чи дійсно Путін "грається з вогнем"

Путін та Трамп на російських сувенірах, фото: відкриті джерела

У The Washington Post написали, що Україна та Росія зустрінуться для нового раунду переговорів у Стамбулі вже наступного тижня в понеділок. Однак це станеться, якщо Кремль таки надасть обіцяний меморандум про умови угоди. 

У середу ввечері міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров запропонував провести другий раунд переговорів 2 червня, знову ж таки у Стамбулі. Міністр оборони України Рустем Умєров, який очолював делегацію на попередньому раунді переговорів, заявив, що зустріч можлива за умови отримання російських умов перед початком переговорів. Натомість Лавров сказав, що російська сторона представить свої умови в Стамбулі. Хоча українці вже надіслали свої умови Росії.

"Ми не проти подальших зустрічей з росіянами та очікуємо на їхній "меморандум", щоб зустріч не була порожньою та могла дійсно наблизити нас до завершення війни, – написав Умеров. - У російської сторони є щонайменше ще чотири дні до їхнього від’їзду, щоб надати нам свій документ для ознайомлення". 

У BBC додають, що президент США Дональд Трамп, схоже, установив двотижневий термін для Володимира Путіна, погрожуючи іншою відповіддю, якщо той продовжуватиме маніпулювати щодо припинення війни.  

"Тепер, коли Трамп стоїть перед рішенням щодо того, чи запроваджувати нові санкції проти Москви, чи взагалі відмовитися від зусиль, спрямованих на посередництво в мирному процесі, він знову заявляє, що знадобиться два тижні, щоб визначити, чи серйозно налаштований Путін на припинення війни. Але Трамп не сказав, що саме він очікує дізнатися протягом наступних двох тижнів, щоб остаточно оцінити російського лідера. Він також не сказав, що саме він готовий зробити, коли термін закінчиться", - зауважують у CNN. 

А у New York Post пишуть, що Путін робить ставку на те, що зможе розлютити Трампа до такої міри, що він відмовиться від мирних переговорів та України. 

Джордж Баррос з аналітичного центру Інститут вивчення війни заявив, що головна мета Путіна зараз – знищити коаліцію міжнародної підтримки України, яка тримає Київ у боротьбі за допомогою постійного потоку грошей та високотехнологічної західної зброї.

"Путін намагається сформувати подальший шлях Трампа… і він хоче, щоб Трамп розлютився, щоб президент сказав: мій час надто цінний, щоб витрачати його на це", – каже Баррос. 

Джон Гербст, колишній посол США в Україні та старший директор Євразійського центру аналітичного центру Atlantic Council, заявив, що нещодавні коментарі Трампа зміцнили переконання Путіна в тому, що США гавкають і не кусаються.

"Путін, безсумнівно, втішається цим, що його назвали божевільним, адже Трамп також розкритикував президента України Володимира Зеленського за те, що він "говорить так, як говорить", – відзначає Гербст. – На даний момент Путін сприймає Трампа, як і інших західних лідерів із часів війни Росії в Грузії 2008 року, як тих, хто не бажає вживати рішучих заходів проти агресії".

Гербст зазначив, що попри попередню критику на адресу Росії, Трамп ще не виконав жодної зі своїх погроз, зокрема не приєднався до європейських лідерів у запровадженні санкцій проти Росії минулого тижня. 

Натомість експерт Баррос каже, що дії Путіна все ще є авантюрою, оскільки його провокації можуть зрештою призвести до того, що Трамп подвоїть підтримку Києва та покарає за особисті нападки жорсткими санкціями.

"Путін може виявити, що він не розуміє Трампа так, як він думає, тому ця стратегія, безумовно, може мати зворотний ефект. Але так, ми досягаємо переломного моменту щодо того, як США братимуть участь у цьому конфлікті", – додав він.

У республіканському Fox News подали кілька заяв про те, що США можуть посилити санкції. Зокрема про те, що Росія "вразлива, оскільки економіка стає дедалі залежнішою від війни" та заяву речниці Державного департаменту Теммі Брюс, що США готові до "максимального тиску" на Росію. Також у виданні опублікували розмову з колишнім керівником резидентури ЦРУ Деном Гоффманом, який сказав, що Америці "потрібно чітко дати зрозуміти, що кінцева мета Путіна неможлива".

Європа все більше озброюється

У Bloomberg написали, що Велика Британія "використовує уроки України, щоб інвестувати 1 мільярд фунтів стерлінгів у військові системи". 

Велика Британія інвестує понад 1 мільярд фунтів стерлінгів (приблизно 1,4 мільярда доларів) у передову цифрову систему наведення, яка допоможе збройним силам швидше виявляти та знищувати ворожі цілі. Ця ініціатива є частиною масштабного оновлення оборонних можливостей країни, викладеного в стратегічному огляді оборони, повний текст якого буде опубліковано наступного тижня. 

Крім того, буде створено нове Кібернетичне та електромагнітне командування, яке займатиметься захистом військових мереж від десятків тисяч кібератак щороку, координацією власних кібероперацій Великої Британії, а також операціями з глушіння сигналів ворожих безпілотників і ракет. Командування також сприятиме перехопленню ворожих військових комунікацій. 

Міністр оборони Джон Гілі, коментуючи уроки війни в Україні, наголосив: "Майбутні конфлікти виграють сили, які краще інтегровані, оснащені та швидше впроваджують інновації". Нова система, зокрема "Цифрова мережа цільового націлювання", яка буде готова до 2027 року, забезпечить швидший обмін даними між кораблями, літаками, танками та операторами, дозволяючи миттєво реагувати на загрози. Наприклад, загрозу, виявлену датчиком на кораблі чи в космосі, зможе нейтралізувати винищувач або безпілотник, завдяки покращеній координації.

Ці інвестиції є частиною зобов’язання уряду збільшити витрати на оборону до 2,5% ВВП до 2027 року. Огляд оборони також спрямований на припинення скорочення Збройних сил, які зараз мають найменшу чисельність із часів Наполеона Бонапарта, та на стимулювання інновацій в оборонній промисловості протягом наступного десятиліття. Водночас Велика Британія може зіткнутися з тиском щодо подальшого збільшення витрат, оскільки НАТО на червневому саміті планує обговорити нову ціль – 5% ВВП на оборону, з яких 3,5% - на "жорстку" оборону та 1,5% - на кібербезпеку й захист кордонів.

Тим часом, за словами Reuters, НАТО звернеться до Берліна з проханням надати ще сім додаткових бригад для оборони Східної Європи. Мова йде про близько 40 000 військовослужбовців. У виданні додають, що Альянс різко збільшує свої військові цілі, оскільки розглядає Росію як набагато більшу загрозу. 

"Забезпечення ще 40 000 військовослужбовців на дійсній основі стане великим викликом для Берліна. Бундесвер ще не досяг цільового показника в 203 000 військовослужбовців, встановленого у 2018 році, і наразі, за даними Міністерства оборони, відчуває нестачу близько 20 000 військовослужбовців регулярної армії", - пишуть у Reuters. 

Читайте також: Чи передасть Німеччина Україні ракети Taurus, атака Сил оборони на низку військових підприємств Росії. Колонка Сергія Згурця