Путін розширює війну, щоб втримати владу, а НАТО готує "балтійську фортецю". Акценти світових ЗМІ 29 травня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ 29 травня.

Російський дрон вдарив по багатоповерхівці в Румунії 

Пожежа у багатоповерхівці в Галаці після падіння БПЛА, фото: З відкритих джерел

Чи не всі світові медіа написали про удар російського дрона по багатоквартирному будинку у Румунії. Як відзначає Politico, у п’ятницю рано вранці безпілотник перетнув кордон з Україною та врізався в житловий будинок у Галаці, спричинивши пожежу та незначні травми двох людей. Також близько 70 людей було евакуйовано під час гасіння пожежі.

Міністерство оборони заявило, що безпілотник перетнув кордон з України, де Росія здійснювала атаки на цивільні цілі та інфраструктуру. Два літаки F-16 були підняті в повітря, а пілоти мали "дозволи вражати цілі протягом усього періоду тривоги", йдеться у заяві. Міністерство охарактеризувало ситуацію як "динамічну".

У Reuters написали, що міністерство оборони заявило: радар втратив зв'язок з дроном, коли той влітав у Галац, оскільки той летів дуже низько над землею.

"Заступник міністра внутрішніх справ Раїд Арафат сказав, що дрон вразив дві сходові клітки будівель та пошкодив п'ять автомобілів. В іншому випадку поблизу Бешешті в повіті Марамуреш на північному заході Румунії було виявлено безпілотник без вибухового заряду. Влада розслідує походження дрона, розмах крил якого становив близько 3 метрів, і як він опинився в цьому районі", - зауважують у виданні.

У  BBC додають, що річка Дунай, що знаходиться неподалік, утворює кордон з Україною, а українські порти регулярно стають мішенню для російських повітряних атак.

"Російські безпілотники кілька разів перетинали кордон країни-члена НАТО протягом чотирирічної війни з Україною, але це був перший випадок, коли постраждали громадяни Румунії. Росія поки що не прокоментувала інцидент", - відзначають британські журналісти.

Генеральна інспекція з надзвичайних ситуацій Румунії повідомила, що здетонувала вся вибухова частина дрона, що спричинило пожежу на 10-му поверсі житлового будинку.

"Цей інцидент являє собою серйозну та безвідповідальну ескалацію з боку Російської Федерації", – заявило Міністерство закордонних справ Румунії, додавши, що Бухарест повідомив генерального секретаря НАТО та "запросив вжити заходів для прискорення передачі Румунії можливостей боротьби з безпілотниками".

У Der Spiegel написали, що "падіння російського безпілотника у Румунії викликало міжнародне обурення".

"Румунія є членом НАТО та ЄС. НАТО звинувачує Росію в безрозсудності. Речник військового альянсу заявив на Платформі X, що захист від усіх загроз буде додатково посилено. Це також стосується дронів. За словами президента Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, Росія знову перетнула межу, завдавши удару безпілотника в Румунії. Тому ЄС "продовжуватимемо посилювати тиск на Росію", - відзначили німецькі журналісти.

У Bloomberg додають, що генеральний секретар НАТО Марк Рютте підтримує зв'язок з румунським урядом з цього питання. 

"Румунія та інші країни східного флангу НАТО фіксують зростання порушень повітряного простору через війну з Росією. Нещодавно Естонія збила український дрон, а керівництво Литви було змушене ховатися під час повітряної тривоги у Вільнюсі. Румунська влада зазнає критики за м’яку реакцію на ворожі дрони. Уряди уникають їх збивання, посилаючись на необхідність ретельної оцінки, щоб не допустити ескалації та ризику для населення. Критики, зокрема екс-президент Траян Бесеску, вважають, що така пасивність підриває довіру до обороноздатності країни та створює реальні загрози безпеці. Ці дискусії відображають спільну проблему НАТО: як ефективно захищати повітряний простір, не перевищуючи правові, дипломатичні та оперативні межі", - пишуть у виданні.

Як пишуть у New York Post, згідно з даними, наданими Міністерством оборони ABC News на початку цього місяця, з початку вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року Румунія зафіксувала 25 порушень повітряного простору, 47 разів вилучила фрагменти боєприпасів та 53 рази була змушена піднімати літаки в повітря. Однак близько 28% порушень повітряного простору, 23% виявлених фрагментів боєприпасів та майже 34% місій з патрулювання повітряного простору відбулися протягом перших чотирьох місяців 2026 року. Тобто зараз різко зростає число інцидентів. 

У The Guardian зауважили, що генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш у четвер заявив Раді Безпеки ООН: за перші чотири місяці цього року у війні між Росією та Україною загинуло більше мирних жителів, ніж за аналогічний період останніх трьох років.

Напад на острів Готланд може статися будь-коли

Путін в формі (27.12.2025), фото: стопкадр з відео преслужби Кремля

В AP написали аналітичну статтю, де вважають, що з огляду на глухий кут в Україні та невдоволення вдома, Путін, схоже, готовий розширити свою війну.

Журналісти відзначають, що зіткнувшись із позиційним глухим кутом в Україні та зростаючою втомою суспільства, Володимир Путін намагається змінити наратив війни через різке посилення ударів по Києву. Мета – підняти свій рейтинг і переконати росіян, що Москва нібито перемагає. Тому Росія попередила про «послідовні та систематичні» ракетні атаки на українську столицю та закликала іноземні посольства евакуюватися.

На тлі цього Росія провела масштабні ядерні навчання та посилила погрози щодо Європи. Водночас на фронті російський наступ майже зупинився, а українські сили проводять успішні контратаки та завдають дедалі болісніших ударів по російських енергооб’єктах і заводах озброєння. Зокрема, як відзначає Politico, Україна блокує сухопутний коридор Росії до Криму.

"Українські безпілотники вражають вантажівки на ключових дорогах на окупованому півдні країни, який Росія використовує як сухопутний коридор до Криму, що створює дедалі більший виклик для здатності Москви поповнювати свої війська", - наголошують у виданні.

Найважливіше, як каже AP, що всередині Росії накопичуються проблеми: економічна стагнація, зростання податків, дефіцит бюджету, труднощі з набором солдатів і перші ознаки невдоволення навіть серед лоялістів. Обмеження мобільного інтернету та блокування месенджерів лише посилили роздратування. 

Тож ескалація ударів по Києву, зокрема застосуванням гіперзвукової ракети "Орєшнік", свідчить, що Путін намагається компенсувати відсутність успіхів на полі бою агресивною риторикою та новими погрозами не лише Україні, але й іншим країнам Європи. 

Зокрема, НАТО готує балтійську фортецю, щоб стримати Путіна, наголошують у Politico.

"Острів Готланд готується до нападу Росії, який може статися будь-коли", - заявив начальник оборони Швеції Міхаель Классон. 

Тим часом, керівник кіберрозвідки Великої Британії Енн Кіст-Батлер заявила, що Захід перебуває між миром і війною, оскільки Росія посилює гібридні атаки, написали у CNN. Вона сказала, що Захід ризикує програти конфлікт у кіберпросторі проти Росії та інших супротивників, якщо громадяни, компанії та уряди не ставитимуться до кібербезпеки з набагато більшою терміновістю.

"Я три десятиліття працювавлау сфері національної безпеки, і ризик помилкових розрахунків зараз найвищий, ніж будь-коли", – сказала Кіст-Батлер.

Читайте також: Москва просить, Пекін вирішує: який головний підсумок візиту Путіна до Сі. Пояснюємо