Росія очікує перемоги, але новий Папа затьмарив Путіну парад. Акценти світових ЗМІ 9 травня

Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 9 травня.

У Росії "Парад перемоги" став ще однією точкою розколу через затяжну війну з Україною 

Безумовно, обрання нового Папи Римського – Лева XIV – стало головною темою провідних медіа, зокрема, дослідження його біографії та можливих змін у Католицькій церкві. Відповідно, так званий "Парад перемоги" Путіна, який сьогодні відбувається в Кремлі – відійшов далеко на нижні частини шпальт медіа.

Як відзначає The New York Times, Путін прагне "продемонструвати силу на військовому параді", використати цю подію, щоб "зобразити себе світовим лідером". 

"Ця подія ознаменувала прагнення Путіна представити себе як лідера альянсу антизахідних та неприєднаних до Заходу держав, що формується, разом з лідером Китаю Сі, який сидів поруч із ним на трибуні з видом на Червону площу. Але після трьох років війни демонстрація військової могутності не відображає досягнень Росії на полі бою. Збройні сили країни не досягли вирішальної перемоги і лише в останні місяці досягли невеликих успіхів в Україні. Економіка також сповільнюється через падіння цін на нафту та процентних ставок, які залишаються високими, оскільки країна намагається приборкати інфляцію", - пишуть у виданні. 

У The New York Times додають, що протягом останніх трьох років Путін намагався використати перемогу Радянського Союзу над нацистською Німеччиною, щоб легітимізувати своє вторгнення в Україну.  

"Але момент, який історично був найбільшою світською подією в країні та служив для об'єднання численних угруповань, натомість перетворився на ще одну точку розколу", - констатують американські журналісти. 

У польській газеті Rzeczpospolita зауважують, що побоюючись українських дронів, російська влада вимкнула мобільний інтернет та відрізала москвичів від цифрових послуг, а іноді й від усього стільникового зв'язку. Тому до магазинів та банкоматів утворилися черги. 

У Washington Post написали, що "Росія очікує перемоги в Україні на 80-ту річницю перемоги над нацистом". Адже Путін випромінює впевненість, враховуючи розпад альянсу США та Європи, тиск на українські війська та мирні переговори, що здебільшого відбуваються на умовах Росії, кажуть у виданні.

"Однак, попри інтенсивні дипломатичні зусилля, Росія залучила лише двох європейських лідерів, відомих прокремлівських партнерів, а більшість іноземних гостей Путіна походять з колишніх радянських країн, що знаходяться в безпосередній близькості від Росії. Символічно важливі лідери таких країн, як Індія, трималися осторонь", - додають у Washington Post. 

Трамп закликає до негайного 30-денного перемир’я, а Сі - до справедливого миру

Дональд Трамп, Фото: GettyImages

Тим часом президент Дональд Трамп вимагає "30-денного безумовного припинення вогню" між Росією та Україною після дзвінка президенту Володимиру Зеленському, пише New York Post. 

Він також пообіцяв "залишатися відданим забезпеченню миру" після того, як раніше погрожував вийти з переговорів.

"Якщо припинення вогню не буде дотримуватися, США та їхні партнери запровадять подальші санкції", – додав він.

Трамп також заявив, що обидві країни будуть відповідальні за дотримання потенційного припинення вогню, не звинувачуючи Росію безпосередньо.

Натомість голова Китаю Сі Цзіньпін сподівається побачити "справедливу" мирну угоду щодо України, закликаючи до "справедливої, довгострокової та обов'язкової мирної угоди, яку приймуть усі залучені сторони" шляхом діалогу, написали у Bloomberg.

"Хоча Сі не уточнив, якою має бути можлива угода, цей коментар, схоже, є першим випадком, коли китайський лідер особисто виклав принципи угоди, яка припинить війну Кремля", - наголосили у виданні. 

А у Politico написали, що віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що Росія попросила на мирних переговорах віддати їй території, які вона не захопила. 

"Росія не може очікувати, що їй дадуть територію, яку вона ще навіть не завоювала", – сказав Венс. "І це один із пунктів, які вони закладали в тому початковому мирному плані". 

Венс додав, що між Росією та Україною існує "велика прірва", і що обом сторонам необхідно буде сісти за стіл переговорів, щоб фактично укласти угоду.

У Washington Post відзначили, що український парламент проголосував за ратифікацію угоди між США та Україною щодо корисних копалин, підписаної 30 квітня, на знак "підтримки тісніших відносин з Вашингтоном, навіть попри те, що оголошене Росією припинення вогню не змогло зупинити бойові дії у трирічній війні Москви проти України".

"Україна сподівається, що угода забезпечить довгострокову підтримку країни з боку США та призведе до майбутніх гарантій безпеки США. Економічне партнерство, детально описане в угоді щодо корисних копалин, надасть Сполученим Штатам право на 50% прибутку, отриманого від видобутку величезних мінеральних ресурсів України. За словами офіційних осіб обох країн, деталі роботи Американо-українського інвестиційного фонду реконструкції, який буде створено незабаром, та хто представлятиме кожну сторону, все ще уточнюються", - написали у виданні.

Читайте також: Лев XIV: що відомо про нового Папу Римського Роберта Превоста