Війна на Близькому Сході – "рятівне коло" для Путіна, а Європа не спішить запрошувати Україну у ЄС, побоюючись корупції. Акценти світових ЗМІ 4 березня

Про це і не тільки писали світові ЗМІ 4 березня.

Віна на Близькому Сході може позбавити Україну ракет ППО, натомість Кремль отримує більше грошей за нафту

фото: GettyImages

Увага іноземних медіа зосереджена навколо загострення на Близькому Сході через війну США та Ізраїлю проти іранського режиму. У Politico написали, що cвропейці бояться, що через розсіяння уваги США, Вашингтон втратить інтерес до того, щоб підштовхувати Путіна до миру, оскільки Америка витрачає запаси ракет, які відчайдушно потрібні Києву.

"Європейці, які намагаються впоратися з провокаційними втручаннями Дональда Трампа, можуть ось-ось виявити, що є щось гірше: вони більше не будуть об'єктом його уваги.  Оскільки триваюча операція Трампа проти Ірану набуває пріоритетного значення для планувальників Пентагону та Білого дому, європейські чиновники побоюються, що він втратить інтерес до припинення повномасштабної війни Росії в Україні, яка триває вже п'ятий рік", - пишуть у виданні.

Журналісти додають, що практичні наслідки, якщо США будуть втягнуті в затяжний конфлікт на Близькому Сході, можуть бути навіть серйознішими, ніж політичні: Україна може втратити зброю американського виробництва, необхідну для протистояння щоденним ракетним атакам Росії, оскільки американські війська використовують так багато такої зброї проти Ірану.

Трамп заявив у понеділок, що війна проти Ірану може тривати від чотирьох до п'яти тижнів, але він готовий до того, що вона триватиме довше. Деякі аналітики попереджають, що вона може перерости в ширший конфлікт, з якого Америці може бути важко вийти. 

"Існує ефект доміно з точки зору уваги, – каже Ед Арнольд з оборонного аналітичного центру Королівського об’єднаного інституту військ у Лондоні. – Як можна звинуватити Трампа в тому, що він проводить політику або розглядає можливість поновлення зусиль щодо обмеження росіян в Україні, якщо він щойно відкрив ще один фронт у потенційній війні? Так само, якщо ви збираєтеся випустити багато обладнання та техніки в регіон, у вас не буде запасів".

У Politico також пишуть, що ще того, як США розпочали свої авіаудари по Ірану, чиновники у Вашингтоні висловлювали занепокоєння, що такий конфлікт може виснажити американські запаси зброї та зробити США більш вразливими, і цей аргумент, ймовірно, буде посилюватися, чим довше триватиме війна. Це може підштовхнути адміністрацію Трампа до пріоритетного поповнення власних запасів за рахунок надання ракет для продажу Європі та Україні.

"Було витрачено багато вогневої потужності, включаючи ракети-перехоплювачі та інші ракети, – сказав чиновник. – США потрібно поповнити запаси, а це означає, що Європа чи Україна можуть купувати менше".

У Києві вважають, що американські ракети-перехоплювачі PAC-3 для систем ППО Patriot є життєво важливими для збивання російських ракет. Європейські уряди також не мають готових поставок засобів ППО та надають пріоритет розвитку власних можливостей, щоб бути більш самостійними, а також робити більший внесок в Україну. Але ці зусилля, ймовірно, триватимуть роками, констатують у виданні. 

CNN каже, що ЦРУ працює над озброєнням курдських сил для розпалювання повстання в Ірані, що свідчить про затяжний конфлікт на Близькому Сході. 

У The Guardian пишуть, що конфлікт на Близькому Сході "пропонує економічний порятунок для російської військової машини, що ослабла". Оскільки значна частина світових поставок нафти припинена, Росія може втрутитися, щоб задовольнити попит у Китаї та Індії, наголошують у виданні.

Хоч можливий колапс режиму в Ірані позбавить Кремль ключового союзника, але це може компенсуватися стрибком цін на нафту (Brent уже перевищив $80–82 за барель) та можливим перенаправленням покупців (особливо Індії та Китаю) на російські енергоносії, наголошують британські журналісти. 

Експерт Carnegie Сергій Вакуленко зазначає: блокування близько 20% світових поставок нафти та чверті морської торгівлі – це благо для Росії. Зростання цін зменшить потребу в знижках, розвантажить танкерні запаси та полегшить фінансування війни. Якщо ж криза затягнеться (понад 2–3 тижні), ефект буде суттєвим. Можливий також виграш на ринку газу через перебої з катарським СПГ.

Тому для України це поганий сценарій: доходи РФ від енергоносіїв (які впали до мінімуму в 2025) можуть відновитися, а постачання західної зброї та ППО – сповільнитися через пріоритети Близького Сходу. 

Наразі у Кремлі панує обережний оптимізм, російська еліта вже прогнозує нафту понад $100, що суттєво посилить економіку РФ. 

У Bloomberg теж відзначають, що Росія бачить потенційні вигоди від війни на Близькому Сході для війни Путіна проти України. Бо попит на ракети ППО з боку країн Перської затоки, які стикаються з атаками Ірану, може означати зменшення ресурсів для України, тоді як продажі американської зброї для використання Києвом можуть сповільнитися, якщо війна на Близькому Сході затягнеться. А різке зростання цін на енергоносії через війну на Близькому Сході може допомогти послабити тиск на дефіцит бюджету Росії та підвищити здатність Путіна фінансувати війну в Україні.

Крім цього, як зауважують у Politico, удари США по Ірану, а особливо смерть аятола Алі Хаменеї поглибили параною російського диктатора та його бажання перемогти в Україні.

"Це вбивство мало викликати два найглибші інстинкти Путіна: глибоко вкорінену параною щодо власного довголіття та прагнення до політичного виживання, що визначається перемогою над Україною – будь-якою ціною. Обидва були представлені в короткій заяві, опублікованій на вебсайті Кремля, в якій Путін засудив вбивство Хаменеї як "вбивство… скоєне з цинічним порушенням усіх норм людської моралі та міжнародного права". Це була сильніша реакція, ніж після захоплення на початку цього року ще одного колишнього союзника Росії, Ніколаса Мадуро з Венесуели. І все ж Путін, що примітно, не назвав країн, причетних до вбивства", - пишуть у виданні.

Також там зауважують, що саме смерть лівійського диктатора Каддафі стала поворотним моментом у російській політиці – як зовнішній, так і внутрішній. Тоді Путін вирішив остаточно порвати із Заходом та все більше занурюючись в ізоляцію. 

"Путін має стримуючий фактор, якого не мали ні Каддафі, ні Хаменеї: найбільший у світі ядерний арсенал. Але цяа зброя не пропонує захисту від внутрішніх загроз. Якщо падіння лідерів союзників загострить побоювання Путіна, вони, ймовірно, будуть зосереджені не стільки на ракетах НАТО, скільки на палацових інтригах. Російський президент знає, як і будь-хто інший, що диктатори, які накопичують стільки ж влади і залишають її на стільки ж довго, скільки Путін, зазвичай залишають посаду одним із двох способів: або під арештом, або в труні".

У New York Times написали думку почесний професор військових досліджень у Королівському коледжі Лондона Лоуренса Фрідман, який каже, що немає жодних неминучих ознак того, що РФ має перемогти у війні з Україною і цей наратив варто прибрати зі столу переговорів.  

"Росія зазнала багатьох невдач з початку свого повномасштабного вторгнення в Україну, але їй вдалося створити наратив про те, що її перемога в Україні – це лише питання часу. Перший крок до міцного миру – це спростувати цей наратив: як би Росія не старалася і як би болю не завдавала, вона не може підкорити Україну", - каже аналітик.

Європейці все більше говорять про європейську ядерну зброю

фото: Getty Images 

Тим часом Норвегія готова розпочати переговори з Францією щодо ядерної зброї, пише Politico. Французький лідер президент Макрон прагне побудувати європейську атомну співпрацю, оскільки Франція єдина в ЄС має свою ядерну зброю. 

"Ми готові обговорити це в рамках угоди про партнерство з Францією. Але наша ядерна політика залишається твердою. Ми не матимемо ядерної зброї на норвезькій землі в мирний час", – заявив міністр закордонних справ Норвегії. 

Готовність Осло розпочати переговори – це ще один приклад того, як європейські країни змінюють свої стратегії безпеки після нападу Росії на Україну та побоюються покладатися на США після переобрання Дональда Трампа, наголошують у Politico.

Макрон анонсував створення органів політичного обміну, доступ до стратегічних об’єктів, спільні навчання та можливе тимчасове розміщення літаків Rafale, здатних нести ядерну зброю, в союзних країнах. Також Макрон заявив, що Німеччина, Швеція, Данія, Польща, Нідерланди, Бельгія та Греція домовилися співпрацювати з Францією щодо ядерного стримування країни.

Однак заступник прем’єра, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський підкреслив, що Польща не отримувала від Франції запрошення до участі у спільному ядерному стримуванні, а лише "запрошення до переговорів", зауважує Polskie Radio.

"Ми будемо про це говорити, але пропоную не заздалегідь виходити далеко у майбутнє", — додав Сікорський. 

Зеленський хоче пришвидшеного вступу України у ЄС, але Європа каже – ні

Володимир Зеленський, фото: president.gov.ua

А у Reuters написали, що європейські столиці чинять опір прагненню України до прискореного членства в ЄС

Прагнення України прискорити вступ до ЄС (зокрема, з датою 2027 року як частиною мирної угоди з Росією) наштовхується на жорсткий опір урядів ЄС, особливо Франції та Німеччини, відзначають у виданні.

Президент Зеленський бачить чітку дату членства як ключовий аргумент для українців у підтримці будь-якого миру – особливо без повного повернення територій чи вступу до НАТО. Це має забезпечити процвітання, безпеку та стабільність.

Однак багато столиць ЄС скептично ставляться до ідеї "зворотного розширення", яка дозволила б приєднатися раніше повного виконання реформ, з обмеженим доступом до фондів і рішень. Головні побоювання: припинення реформ (боротьба з корупцією тощо) після вступу, політичні ризики через зростання популізму та антирозширенських настроїв.

Українська влада пропонує компроміси: моніторинг, перехідні періоди без сільгоспсубсидій. Але дипломати та аналітики вважають 2027 рік нереалістичним для вступу України у ЄС – бракує підтримки для конкретної дати чи радикальних змін процесу.

Замість повного членства ближчим часом ймовірніша поступова інтеграція: доступ до єдиного ринку, енергетики, цифрових і транспортних програм ЄС поетапно. Комісія ЄС продовжить тиснути, аргументуючи безпековими інтересами блоку, констатують у Reuters.

Читайте також: Чому через війну на Близькому Сході дорожчає не тільки нафта, а й долар і добрива