Рік з обрання Трампа: чим обернулися амбітні декларації "закінчити війну в Україні за 24 години"

"Закінчити війну в Україні за 24 години"

фото: gettyimages

Під час передвиборної кампанії та й одразу після дня голосування Трамп неодноразово стверджував, що після його інавгурації він закінчить війну України з РФ "впродовж 24 годин".

За підрахунками американських медіа, ці слова він повторив мінімум 53 рази, вони стали одним із лейтмотивів його заяв щодо війни Росії проти України. 

"Ще до того, як я зайду в Овальний кабінет, незабаром після того, як ми виграємо президентські вибори – і я кажу "ми" виграємо, ми виграємо це разом – я завершу жахливу війну між Росією та Україною", – десятки разів повторював Трамп.

Водночас підтримку Сполученими Штатами України він називав у той час марною витратою ресурсів, підкреслюючи, що необхідно приділяти більше уваги внутрішнім проблемам.

Звісно ж, поряд із такими заявами Трамп не забував нагадати, що якби він був президентом, то війни б взагалі не було.

"Війна мала нульові шанси початися, якби я був президентом", – переконано казав на той момент ще кандидат у президенти.

5 листопада мільйони американців зробили свій вибір на його користь. Виборчі дільниці були переповнені людьми, а сам процес викликав чимало ажіотажу у всьому світі.

Проте гучна обіцянка залишилась обіцянкою, а сам новий президент неодноразово змінював свої вектори у ставленні як до України, так і до її президента Зеленського.

Згодом Дональд Трамп зізнався, що, як він думав, закінчити російсько-українську війну буде "найлегше", проте з'ясувалося, що це не так.

Насправді ж обіцянка про "24 години" все-таки сприймалася багатьма як гучна політична заява, але без плану дій. Аналітики неодноразово зауважували, що конфлікт із вивіреною військовою ситуацією, участю численних держав-союзників і складними санкціями не може бути вирішений одномоментно.

Тому згодом команда Трампа скоригувала цей термін до 100 днів. Але й вони залишилися лише у планах.

Стосунки між Трампом та Зеленським: від скандалу в Овальному кабінеті до примирення у Ватикані

фото: Getty Images

Наприкінці лютого президент України Володимир Зеленський з робочим візитом прилетів до Вашингтону, саме тоді під час пресконференції виникла суперечка між ним, Трампом та віцепрезидентом США Джеєм Ді Венсом.

"Дивовижно, що випливає через емоції, і я вирішив, що президент Зеленський не готовий до миру, якщо в ньому буде задіяна Америка", – написав після зустрічі Трамп у своїх соцмережах.

Він також зазначив, що Зеленський не поважав Америку в їхньому "заповітному" Овальному кабінеті.

"Він може прийти назад, коли він буде готовий до миру", – додав Трамп. 

Після сварки в Білому домі слова підтримки Зеленському та Україні почали висловлювати європейські лідери та політики США. Натомість Трамп  залишився при своїй думці, що президент України "не готовий до миру".

Символічне потепління у відносинах між Вашингтоном та Києвом настало лише через два місяці – 26 квітня, коли Дональд Трамп і Володимир Зеленський уперше після сварки в Білому домі поспілкувалися віч-на-віч у Ватикані, під час похорону Папи Франциска.

Тим часом наступні зустрічі й розмови вже мали інший конструктивний та практичний характер, і часто означувалися як "дуже добрі".

Миротворець Трамп: від ультиматумів до розчарувань і санкцій

фото: gettyimages

Ледь не від початку Дональд Трамп був переконаний, що посадить Україну та Росію за стіл переговорів для того, аби укласти угоду про мир.

Тим часом його риторика щодо умов для цих переговорів неодноразово змінювалась. За цей час США встигли відновити переговори з росіянами та навіть пообіцяв їм не лише зупинити вступ України в НАТО, але й визнати Крим російським. Натомість росіяни продовжили говорили ультиматумами, фактично вимагаючи капітуляції України, а також виявили вкотре неготовність шукати компромісів. 

Трамп сердився, виставляв свої ультиматуми щодо припинення вогню, давав Путіну від кількох тижнів і до 50 днів, потім знову скорочував термін. І погрожував санкціями. 

"Я розчарований президентом Путіним", – сказав Дональд Трамп у липні цього року.

А за місяць зустрівся із ним на Алясці: з червоними килимовими доріжками, рукостисканнями та спільним фото.  Та попри гучну атмосферу заява Білого дому напередодні підтвердила факт: це була лише "зустріч для вислуховування", а не реальний крок до миру.

Після свого роду невдачі на Алясці Трамп несподівано заявив, що Київ за підтримки ЄС може повернути усі свої території. 

"Після того, як я ознайомився та повністю зрозумів військову та економічну ситуацію в Україні/Росії і побачив економічні проблеми, які вона спричиняє Росії, я вважаю, що Україна за підтримки Європейського Союзу має всі можливості боротися і повернути всю (територію) Україну у її первісному вигляді. З часом, терпінням і фінансовою підтримкою Європи, а зокрема НАТО, відновлення кордони, з яких почалася ця війна, є цілком реальним варіантом. Чому б ні?" – написав Трамп в улюбленій TruthSocial.

Наприкінці жовтня США все ж таки запровадили нові санкції проти російських нафтових компаній та торгових. Однак критики зазначають: хоча санкції виглядають жорсткими, вони поки що не призвели до зміни курсу Росії у війні проти України – підкреслюється, що без зміни військової динаміки та участі союзників санкції мають обмежений ефект.

Поряд із тим лунали й різні заяви щодо далекобійних ракет Tomahawk, які могли б вплинути на хід війни в Україні. На початку жовтня Дональд Трамп заявив, що "майже ухвалив рішення" щодо цього. І вже наступні тижні вилились у низку повідомлень в медіа про те, що Україна має високі шанси  їх отримати.

Поки що "томагавків" Україна не отримала, але схема постачання українцям американської зброї через продаж її європейським союзникам у НАТО все ж працює. І тут варто пригадати, що на багато видів озброєнь спочатку було чутно "ні", яке з часом і обставинами змінювалося на "так".