Про це в етері Еспресо розповіли представниця організації Lobby X Ольга Бандрівська та керівник рекрутингового центру 3-ї ОШБ молодший сержант Павло Дьокін.
"Ми вказуємо не лише конкретну посаду, а й конкретний підрозділ в який відкрита вакансія. Це означає, що у нас час, коли можна загуглити будь-який підрозділ і знайти інформацію про командування, подивитися відео у ютубі як ведуться бойові дії, то звісно ж це впливає на рішення кандидата у виборі", - наголошує Бандрівська.
За її даними найжаданіша посада у військових - це штурмовик, також оператора БПЛА та бойовий медик.
"Штурмовики або стрільці відкриті у десятка бригад і кандидат подаючи резюме робить вибір. Саме рекрутинг дає можливість людині обирати між не лише професію, а й конкретним підрозділом у якому служити. Це означає й конкретного командира, в команді якого він буде служити тому, що армія це великий роботодавець і тут іде конкуренція, так само і за кадри між бригадами", - пояснює представниця організації.
Читайте також: Військовозобов’язані мають бути готовими, - командир роти "Ахіллес" 92-ї ОШБ
Вона навела приклад брендів роботодавця, адже в кожної бригади вже є своя внутрішня культура та командири, які мають ту чи іншу репутацію, а кандидати під час вибору зважають на всі ці фактори.
"Що робить рекрутинг? Він знімає фактор невідомості, дає людям можливість зрозуміти та знати, що їх очікує принаймні на наступному кроці, тобто це не рандомний вибір який запропонує мобілізація ТЦК. Ми ж пропонуємо вдома або на військовій службі обрати собі не лише заняття, в якому ти можеш реалізувати повністю свій потенціал і здобути навички, а й конкретне місце служби, бригаду, командира", - підсумувала Бандрівська.
Читайте також: Тягар захисту має бути розподілений між усіма українцями, - генерал Романенко
Цю думку підтримав і керівник рекрутингового центру 3-ї ОШБ молодший сержант Павло Дьокін.
"Це напевно, хороший такий вклад у нашу загальну мобілізацію, коли люди будуть розуміти конкретно, куди вони йдуть, на яку посаду та що будуть робити. Бо якщо брати загальну мобілізацію, це важко, люди вони не до кінця усвідомлюють, що це їхній обов’язок, все ж таки, захищати державу та свій дім. А якщо вони будуть знати, куди ідуть конкретно, можливо, з цим буде трошки легше", - сказав Дьокін.
Також Бандрівська наголосила, що є великий запит на IT спеціалістів, як від самих підрозділів, так і серед кандидатів.
"Саме підхід рекрутингу чи мобілізації дає різницю в якості. Звісно, це буде довше, але натомість військових командири отримують більш вмотивованих та ефективних бійців", - додала представниця Lobby X.
Довідково. Lobby X - українська платформа з працевлаштування та агенція з рекрутингу, заснована у 2015 році. LX було створено Владиславом Грезєвим як волонтерська ініціатива для пошуку фахівців до державних установ та громадських організацій після Революції Гідності.
Компанія працює з державними органами, громадськими організаціями, благодійними фондами, волонтерськими проєктами, медіа з незалежною редакційною політикою, прогресивними компаніями, інноваційними стартапами та підрозділами Сил Оборони.
Протягом своєї діяльності Lobby X рекрутувало людей до Prozorro, МОЗ, НАЗК, Мінфіну, Українського інституту книги, Суспільного, Повернись живим, посольства Швеції в Україні тощо. Крім цього, LX співпрацює з прогресивним бізнесом на кшталт Glovo, Uber, TuneIn, Smoothr, Strimco, а також miltech-організаціями.
Президент Володимир Зеленський 9 листопада підписав закон про продовження загальної мобілізації до 14 лютого 2024 року.
Секретар Ради нацбезпеки та оборони Олексій Данілов припустив, що в Україні може відбутись додатковий призов. Однак у Міноборони стверджують, що необхідності посилення мобілізації немає. Утім, ексміністр оборони Великої Британії Бен Воллес вважає, що Україні потрібно мобілізувати більше людей і "омолодити" армію.
"Середній вік бійців на фронті — понад 40 років. Я розумію бажання президента Зеленського зберегти молодь на майбутнє, але факт — Росія нишком мобілізує всю країну. Путін знає, що пауза дасть йому час для створення нової армії. Тому, як це зробила Британія в 1939 і 1941 роках, можливо, настав час переоцінити масштаби мобілізації в Україні", — наголосив Воллес.
Нагадаємо, 27 жовтня у Львові, Києві, Дніпрі та інших великих містах родини військових вийшли на мітинг із вимогою встановити терміни служби та дати їм воїнам право на демобілізацію. "Військові теж втомлюються", – наголошували вони.
Читайте також: Чому родини військових вимагають демобілізації
12 листопада дружини, батьки та діти військових знову провели мирний пікет і просили дати змогу демобілізації бійцям після 18 місяців служби.