Про це повідомила директор департаменту культурної спадщини Міністерства культури та інформаційної політики Мар’яна Томин, пише Укрінформ.
"Представники УПЦ звернулися до Господарського суду, але це не скасовує того, що вони не мають ніяких правових підстав залишатися в Лаврі. Є юридичний важіль впливу – забезпечення позову, до якого представники УПЦ і вдалися: якщо суд задовольняє клопотання для забезпечення позову, ухвалюється рішення про те, щоб не вчинялося жодних дій до основного рішення суду. Фактично, це такий запобіжник за невирішеної ситуації. Якби суд саме зараз забезпечив позов, то тоді було б зупинено рішення про виїзд представників УПЦ з Лаври. Але цього не зроблено. Тож конкретно у цей період, допоки суд не винесе рішення, вони однаково не мають перебувати в приміщеннях Лаври", - зазначила вона.
Томин підкреслила, що в УПЦ вдаються до юридичних зловживань та намагаються представити ситуацію так, що території заповідника – в їхній власності. Водночас вона наголосила, що приміщення Лаври належать державі і, відповідно до вимог Цивільного кодексу, одностороннє розірвання договору з орендарями майна не потребує погодження другої сторони. Оскільки 29 березня спливає попередження про розірвання договору, то із завтрашнього дня представники УПЦ не мають ніяких правових підстав перебувати на території заповідника.
"Якщо представники УПЦ завтра перешкоджатимуть прийому-передачі майна, тоді вже ми звернемося до суду задля припинення перешкоджання", - зауважила керівниця департаменту культурної спадщини.
За її словами, із 30 березня на території Нижньої Лаври працюватиме комісія, членами якої стали 7 представників від МКІП, 5 – від заповідника "Києво-Печерська Лавра", а також 3 – від УПЦ. Ця група поступово оглядатиме 77 об’єктів, здійснюватиме опис майна та запечатуватиме оглянуті об’єкти. Також Томин запевнила, що комісія надасть УПЦ роз’яснення щодо зафіксованих порушень по кожному об’єкту.
"Після того, як всі споруди повернуться державі, буде вирішуватися низка питань. Найперше фінансування – необхідно спрямувати бюджетні кошти на утримання додаткових території, оплату комунальних послуг тощо. Це паралельний процес. І до моменту завершення роботи комісії та виділення додаткового фінансування заповідник буде вирішувати, кому далі передавати майно в оренду. Там не обов’язково мають бути релігійні організації. Наприклад, у їхніх готельних приміщеннях можуть розмістити госпіталь або реабілітаційний центр", - підкреслила фахівчиня.