У Вінниці в останню путь провели загиблу внаслідок російського обстрілу чотирирічну Лізу

У Вінниці попрощалися з чотирирічною Лізою Дмитрієвою, яка загинула 14 липня від ракетного обстрілу

Про це інфомрує Суспільне.

Церемонія прощання з Лізою Дмитрієвою відбулася у Спасо-Преображенського кафедральному соборі. Прийшли кілька десятків людей.

Чотирирічну дівчинку поховали на міському кладовищі на Сабарові, де скрипалі зіграли "Червону калину". Бабуся Лариса розповіла, що дівчинка любила гру скрипки.

Колега бабусі Гелена Сидоренко розповіла про родину Дмитрієвих: "Вони її дуже любили. Я згадую, як бабуся розказувала, як вона зранечку прокидається, щоб маму не будити, то до бабусі підходить, розплющує їй очі і каже: "Не спиш". А бабуся робила вигляд, що спить, щоб, можливо, і вона ще поспала, але вона рано прокидалася. У них є собака мопс, не пам'ятаю, як звати, то йому теж буде важко, бо Ліза на ньому і спала, і лежала. Всім важко, сім'ї - найважче".

У день обстрілу, 14 липня, Ліза з мамою йшла на заняття до логопеда. У дівчинки був синдром Дауна, у піврічному віці вона пережила тяжку операцію на серці. дівчинка загинула миттєво. Маму з травмою черева госпіталізували.

Відразу після ракетного удару мама Лізи у телефонній розмові розповіла, що її донька загинула, розповіла бабуся дівчинки Лариса. Утім нині жінка цього не пам'ятає. Лікарі заборонили розповідати пацієнтці правду.

"Ірина важка, правда, стабільно. Добре, що вона прийшла в свідомість. Вона не знає дуже багатьох обставин, і навіть про сьогоднішню подію ми теж її ще не інформували. І сподіваємося просто на її одужання, на ті сили, які необхідні їй, і тим людям, які потерпіли від трагедії. Адже, окрім історії Ірини та Лізоньки, є ще історії, коли батьки та діти постраждали", - каже вінничанка Олена Верлан-Кульшенко.

Також у Вінниці загинули ще два хлопчики - семи та восьми років. Один із них проходив обстеження у медцентрі, загинув разом із мамою. Інший - чекав на дядька в припаркованому авто та потрапив у вогняну пастку.