Про це він сказав під час виступу у парламенті Magyar Nemzet.
"Ми побачили, що якщо Україна не відмовиться від наміру вступити в НАТО, це лише питання часу, коли нам доведеться рахуватися з черговим конфліктом, який також поставить під загрозу постачання енергоносіїв з Росії, і тому ми підняли наші відносини в Центральній Азії на дружній рівень, тому російсько-українська війна і теракт на "Північному потоці" не поставили перед нами нездоланного завдання в енергозабезпеченні країни", - вважає Орбан.
Водночас угорський прем'єр зазначив, що громадяни України роками "переслідують" угорські школи у Закарпатській області.
"Угорщина не підтримає членство України в НАТО, поки попередні закони не будуть відновлені", - додав він.
Крім того, Орбан згадав про кризу довкола імпорту в Євросоюзі сільгосппродукції з України, закликавши Брюссель не зраджувати Угорщину і повернути обмеження, які діяли до 15 вересня.
Закон "Про національні меншини (спільноти)" був прийнятий Верховною Радою у грудні 2022 року й набув чинності в березні 2023 року. Цей закон – серед семи рекомендацій Єврокомісії, які Україна має виконати для подальшого руху до ЄС.
Президент Румунії Клаус Йоганніс закликав Володимира Зеленського переглянути цей закон. Президент України пообіцяв врахувати побажання Бухаресту. Також до цієї теми неодноразово поверталась Угорщина, говорячи про утиски прав закарпатських угорців.
У лютому ПАРЄ з угорсько-румунської ініціативи звернулася до Венеційської комісії через права нацменшин в Україні.
У червні 2023 року Венеційська комісія розкритикувала закон про нацменшини.
12 вересня віцепрем'єр-міністерка Ольга Стефанішина розповіла, що Київ домовляється про вступ в ЄС з Угорщиною та Румунією, які висловлюють застереження щодо прав своїх етнічних меншин в нашій країні.
Верховна Рада на засіданні 21 вересня ухвалила законопроєкт про нацменшини, який є однією з вимог для початку переговорів про членство України в ЄС.
Документом передбачено державні гарантії безоплатного забезпечення підручниками (у тому числі електронними) здобувачів повної загальної середньої освіти, які належать до національних меншин (спільнот), у порядку, встановленому урядом.
Також забезпечується можливість використання мов національних меншин (спільнот) у сфері реклами, під час здійснення публічних, культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходів, надання екстреної допомоги тощо.
28 лютого 2022 року Україна звернулася до Євросоюзу щодо негайного вступу за спеціальною процедурою. 23 червня 2022 року Україна отримала статус кандидата на вступ до ЄС.
У травні прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна має бути готовою до вступу в Європейський Союз через два роки – країна розраховує отримати політичне рішення про початок перемовин щодо вступу вже цього року.
За даними джерел Еспресо, у Європарламенті припускають імовірність початку переговорів про вступ України до ЄС восени цього року.
Та вже 17 серпня віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина заявила, що Україна не зможе до жовтня виконати всі 7 рекомендацій ЄС, адже це зміни, що запроваджуються роками.
28 серпня президент Європейської ради Шарль Мішель заявив, що Європейський Союз повинен бути готовий прийняти нові країни-члени до 2030 року. Високий представник ЄС із зовнішньої політики та політики безпеки Жозеп Боррель висловив підтримку встановленню орієнтовного часу вступу до Євросоюзу нових членів.
8 вересня президент Литви Ґітанас Науседа заявив, важливо, аби переговори щодо вступу України до ЄС почалися до кінця поточного року. Чітка європейська перспектива надихатиме українців на полі бою.