Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.
За це віддали голоси 243 нардепи. При цьому сам Железняк за документ не голосував.
Найбільше голосів дала фракція "Слуги Народу" – 178. "ЄС" і "Батьківщина" голосів не дали.
"Законопроєкт прийнято без пропозицій комітету. Далі внесення правок 14 днів до 21 лютого і потім друге читання. Тобто найбільш імовірно, законопроєкт буде прийнято у цілому в останній тиждень лютого, підписано – на початку березня, набуде чинності через місяць, тобто у квітні", - написав політик.
Раніше секретар комітету ВР з питань нацбезпеки Роман Костенко повідомив РБК-Україна, що комітет рекомендував Раді ухвалити законопроєкт у першому читанні. Документ підтримали 12 членів комітету, п'ять нардепів утрималися.
Нардепка Анастасія Радіна заявила, що документ містить три норми, які потрібно змінити до другого читання.
"Маємо визначити чіткий строк та умови, за яких військові фактично демобілізовуються. Наразі законопроєкт передбачає, що після спливу 36 місяців служби під час війни військовий отримує право написати рапорт про демобілізацію — строк же задоволення цього рапорту відсутній. Це може породити вибірковий підхід і загалом нечесно", - написала депутатка.
За словами Радіної, законопроєкт має чітко визначити, які документи треба надати тим, хто доглядає за особами з інвалідністю, аби довести факт догляду.
Нардепка заявила про необхідність створення справедливого механізму покарання порушників, аби воно не було вибірковим.
Нардепка Ірина Геращенко заявила, що законопроєкт усе ще містить корупційні ризики та ознаки порушення Конституції. Обурення фракції викликає відсутність механізму мобілізації.
"Норма про демобілізацію через 36 місяців прописана настільки розмито, що у військових на фронті ще більше запитань. Ми не почули відповіді від МО щодо терміну служби мобілізованих", - написала Геращенко.
"Цей законопроєкт – не про справедливість, а про примус. Там немає демобілізації, й це нечесно до воїнів, які вже два роки під Авдіївкою, Бахмутом, Купʼянськом", - додала вона.
Також нардепку обурило те, що головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний не прийшов до Ради, аби представити законопроєкт про мобілізацію.
Міністр оборони Рустем Умєров подякував Кабміну й Раді за розробку та ухвалення в першому читанні законопроєкту про мобілізацію.
"Цих змін чекають сотні тисяч захисників і захисниць, які вже служать у Силах оборони. Ці зміни потрібні, щоби держава могла ефективно залучати військовозобовʼязаних, які вже найближчим часом стануть до лав війська. Ці зміни роблять державу стійкішою, а військо сильнішим в протистоянні з ворогом", - написав він.
"Попереду підготовка законопроєкту до другого читання", - додав міністр.
19 грудня Зеленський на пресконференції за підсумками 2023 року заявив, що Генштаб звернувся з питанням мобілізації додаткових 450-500 тис. українців.
25 грудня 2023 року Кабмін вніс до Ради законопроєкт про вдосконалення процедури мобілізації.
8 січня на засіданні Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики визнав урядовий законопроєкт про мобілізацію таким, що містить корупційні ризики.
11 січня законопроєкт про мобілізацію повернули уряду на доопрацювання без розгляду в парламенті.
Омбудсмен Дмитро Лубінець стверджує, що деякі положення законопроєкту про мобілізацію порушують Конституцію, міжнародні зобов'язання України та права людей.
Наприкінці січня уряд вніс до Ради оновлений законопроєкт про мобілізацію. Однак комітет ВР із питань антикорупційної політики на засіданні 5 лютого знову визнав документ таким, що містить корупційні ризики.
Верховна Рада Україні на засіданні 6 лютого підтримала продовження воєнного стану та загальної мобілізації ще на 90 днів – до 13 травня 2024 року