Про це повідомляє народний депутат Ярослав Железняк.
Всього було 321 голос "за", 2 - "проти", 6 депутатів утримались.
Нардеп додав, що питання призначення нового міністра сьогодні "не стоїть на порядку денному і скоріш за все не буде розглядатись на цього тижня".
Раніше Железняк повідомляв, що Ткаченко особисто прибув з виступом до Ради.
"Почали розгляд питання відставки міністра культури Олександра Ткаченка. Він прийшов виступати особисто у Раду", - йдеться у повідомленні.
Коментуючи свою відставку, Ткаченко сказав, що "бути міністром під час війни – то була честь". Ексміністр подякував Силам оборони країни, Верховній Раді, комітету, президенту, уряду й "тисячам людей зі сфери культури та медіа, з якими познайомився та працював за цей час".
"Мені б простіше було сказати, як деякі кажуть – гроші на культуру під час війни не на часі. Але скажіть тоді за що ми воюємо, хіба не за нашу культуру, ідентичність, мову, історію? Культура під час війни так само важлива, як і дрони. Тому що культура - це і про минуле, і про майбутнє. Це те, що нас об'єднує, це про таланти. Це врешті-решт про нашу м'яку силу у світі. І так само важливі культурні проєкти під час війни, яких відбулося тисячі: десятки прем'єр в театрах, сотні фестивалів та виставок. І це важливо продовжувати", – сказав Ткаченко.
Уже колишній міністр також зазначив, що йому "боляче, коли в один рядок ставлять безглуздість витрат на барабани, сковорідки, бруківку та музеї, монументи, інформаційну війну, кіно". Він висловив сподівання, що розроблена МКІП програма трансформації культури під час війни та до 2033 р. стане частиною доктрини розвитку України, а теза президента Зеленського про те, що на культуру потрібно виділяти 1% ВВП країни, втілиться у життя.
"Прошу вас не здаватися перед лобістами забудовників, УПЦ МП та професійними маніпуляторами", – додав Ткаченко.
Олександра Ткаченка призначили міністром культури та інформаційної політики України 4 червня 2020 року.
Міністр вже подавав у відставку в листопаді 2021 року. Причиною відставки він називав рішення Кабміну щодо виокремлення Держкіно зі складу МКІП та бюджет на культуру у 2022 році. Згодом Олександр Ткаченко зазначив, що не передумав іти у відставку.
2 вересня 2022 року міністр культури та інформаційної політики розкритикував вимогу Національної спілки письменників закрити музей російського письменника у столиці.
Згодом на сайті Офісу президента з'явилася петиція про звільнення Олександра Ткаченка з посади міністра культури України у зв'язку з неналежним виконанням своїх посадових обов'язків. Станом на 2 червня 2023 року вона набрала необхідних 25 тисяч голосів.
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль 20 червня сказав, що немає достатньо підстав для того, аби він ініціювати звільнення Ткаченка з посади.
23 червня активісти знову вимагали відставки міністра. Вони з'явилися з плакатами під час дискусії на Книжковому Арсеналі у Києві. Активісти були незадоволені тим, що прем’єр-міністр України Денис Шмигаль не погодився з петицією про звільнення Ткаченка з посади, бо не бачить достатньо підстав для цього.
20 липня в інтерв’ю "Радіо Свобода" Ткаченко заявив, що не має наміру йти з посади. У цьому ж інтерв’ю він сказав, що вважає доречним витратити під час війни понад 500 мільйонів гривень на завершення будівництва Національного музею Голодомору.
Ввечері того ж дня президент України Володимир Зеленський доручив голові уряду Денису Шмигалю знайти заміну міністра культури та інформаційної політики. Одразу після звернення Зеленського Олександр Ткаченко подав прем’єру заяву про відставку, через хвилю непорозуміння щодо важливості культури під час війни.
26 липня комітет з питань гуманітарної та інформаційної політики Верховної Ради не підтримав відставку міністра культури Олександра Ткаченка